Пыль - Ploho

Примеряя на шею собачий бант — главный символ двадцать первого века

Мой самый главный талант — это быть ненужным человеком

Тридцать лет идут дожди, эту погоду не исправишь зонтом

Затормозил на полпути, измельчил свою жизнь, и смешал с табаком

И всё, что я знаю наверняка: мир — это я, а я — это пыль

Обнажая свой обречённый лик, я затягиваю узел от банта

Не осталось ничего, кроме точёных пик, и второго неприятного варианта

Дым стремится к облакам, плавно превращаясь в кольца

Залетает в окна к господам песня добровольца

И всё, что я знаю наверняка: мир — это я, а я — это пыль

Приміряючи на шию собачий бант - головний символ двадцять першого століття

Мій найголовніший талант — це бути непотрібною людиною

Тридцять років йдуть дощі, цю погоду не виправиш парасолькою

Загальмував на півдорозі, подрібнив своє життя, і змішав з тютюном

І все, що я знаю напевно: світ — це я, а я — це пил

Оголошуючи своє приречене обличчя, я затягую вузол від банта

Не залишилося нічого, крім точених пік, і другого неприємного варіанту

Дим прагне до хмар, плавно перетворюючись на кільця

Залітає у вікна до господарів пісня добровольця

І все, що я знаю напевно: світ — це я, а я — це пил