Bunkoeur - PLK

Hey

J’ai cette particularité: aucune confiance envers les femmes

J’ai peut-être connu trop tôt les concerts, les showcases, les foules et les

fans

Mets pas d’mascara, depuis p’tit, j’fais couler les larmes, pleurer les filles,

gueuler les dames

Devant mon cœur, y’a un guerrier qui brandit les armes

Des flingues, des lames, des cris, des larmes, mon cerveau crie,

mon corps reste calme

Dans ma folie et dans mon âme, j’reste incompris, j’me comprends mal

J’t’avoue: j’ai toujours eu du mal à faire confiance depuis l’enfance

M’attacher à quelqu’un, c'était pas dans mes plans, c'était pas très tentant

J’ai toujours trouvé relation parfumée;

par tout genre de mensonges,

déception à la clé

J’vois les femmes comme ennemies, nan, mais attiré comme un aimant

Froid comme soleil de décembre, ouais ouais ouais ouais

Jamais voulu être blessant, maladroit comme à la naissance

Présent mais l’esprit est absent, ouais ouais ouais ouais

Si j’taille, normal, faut pas pleurer

Je viens, je pars, s’revoit jamais

À c’qu’il paraît, j’ai des yeux que pour toi, chacun d’mes textes

Chacun d’mes regards, tout c’que j’fais, c’est pour toi

J’vois les femmes comme ennemies, nan, mais attiré comme un aimant

Froid comme soleil de décembre, ouais ouais ouais ouais

Jamais voulu être blessant, maladroit comme à la naissance

Présent mais l’esprit est absent

Donc j’te l’dis gentiment: j’ai peur des sentiments

Dans ma tête, c’est la guerre, mon bunkoeur est en ciment

Donc j’te l’dis gentiment: j’ai peur des sentiments

Dans ma tête, c’est la guerre, mon bunkoeur est en ciment

J’ai pas envie d'être embêté, ni d'être embêtant

J’veux juste kiffer, le reste, c’est pas dans mes plans

C’est nul comme rappeur qu’est pas dans les temps

Tout droit comme patate dans les dents

Aucune confiance en la gente féminine

Chaque mot tiré est comme une balle à blanc, hey

Mets pas d’mascara, depuis p’tit j’fais couler les larmes, pleurer les filles,

gueuler les dames

D’vant mon cœur, y’a un guerrier qui brandit les armes

Des flingues, des lames, des cris, des larmes, mon cerveau crie,

mon corps reste calme

Dans ma folie et dans mon âme, j’reste incompris, j’me comprends mal

Donc dis-moi pourquoi, moi, j’suis comme ça

Les autres n’ont pas c’bloquage, pourquoi?

Hey

Ça m’a toujours empêché, ah ouais, impossible de me laisser aller

De t’enlacer pendant des années, j’me lasse vite, faut me laisser y aller

J’vois les femmes comme ennemies, nan, mais attiré comme un aimant

Froid comme soleil de décembre, ouais ouais ouais ouais

Jamais voulu être blessant, maladroit comme à la naissance

Présent mais l’esprit est absent

Donc j’te l’dis gentiment: j’ai peur des sentiments

Dans ma tête, c’est la guerre, mon bunkoeur est en ciment

Donc j’te l’dis gentiment: j’ai peur des sentiments

Dans ma tête, c’est la guerre, mon bunkoeur est en ciment

Donc j’te l’dis gentiment: j’ai peur des sentiments

Dans ma tête, c’est la guerre, mon bunkoeur est en ciment

Donc j’te l’dis gentiment: j’ai peur des sentiments

Dans ma tête, c’est la guerre, mon bunkoeur est en ciment

En ciment, aïe, aïe, aïe, aïe

Aïe, aïe, aïe, aïe, lalalala

Aïe, aïe, aïe, aïe, lalalala

Гей

У мене є така особливість: немає довіри до жінок

Можливо, я занадто рано відчула концерти, демонстрації, натовп і все

шанувальників

Не наноси туш, я з дитинства сльози течу, дівчатка плачуть,

кричати на дам

Перед моїм серцем воїн, який розмахує зброєю

Гармати, леза, крики, сльози, мій мозок кричить,

моє тіло залишається спокійним

У своєму божевіллі і в душі я залишаюся незрозумілим, я не розумію себе

Зізнаюся: мені з дитинства завжди було важко довіряти

Прив’язуватися до когось не входило в мої плани, це було не дуже спокусливо

Я завжди вважав стосунки ароматними;

всілякою брехнею,

розчарування

Я вважаю жінок ворогами, ні, але притягуються як магніт

Холодно, як грудневе сонце, так, так, так, так

Ніколи не хотів бути образливим, незграбним, як при народженні

Присутній, але дух відсутній, так, так, так, так

Якщо я обрізаю, нормально, не плач

Я йду, я йду, ніколи більше не побачимось

Мабуть, у мене очі тільки на вас, кожен мій текст

Кожен мій погляд, все, що я роблю, це для вас

Я вважаю жінок ворогами, ні, але притягуються як магніт

Холодно, як грудневе сонце, так, так, так, так

Ніколи не хотів бути образливим, незграбним, як при народженні

Присутній, але дух відсутній

Тож я вам добре кажу: я боюся почуттів

В моїй голові війна, мій бункер цемент

Тож я вам добре кажу: я боюся почуттів

В моїй голові війна, мій бункер цемент

Я не хочу ні турбувати, ні дратувати

Я просто хочу любити, інше не в моїх планах

Це відстойно, як репер, який не встиг

Прямо, як картопля в зубах

Жінкам немає довіри

Кожне вистрілене слово схоже на холосту кулю, гей

Не наноси туш, я з дитинства сльози течу, дівчатка плачуть,

кричати на дам

Перед моїм серцем воїн, який розмахує зброєю

Гармати, леза, крики, сльози, мій мозок кричить,

моє тіло залишається спокійним

У своєму божевіллі і в душі я залишаюся незрозумілим, я не розумію себе

То скажи мені чому, я, я такий

Інші не мають цього блокування, чому?

Гей

Це завжди стримує мене, о так, не можу відпустити

Обіймати тебе роками, я швидко втомлююся, ти повинен мене відпустити

Я вважаю жінок ворогами, ні, але притягуються як магніт

Холодно, як грудневе сонце, так, так, так, так

Ніколи не хотів бути образливим, незграбним, як при народженні

Присутній, але дух відсутній

Тож я вам добре кажу: я боюся почуттів

В моїй голові війна, мій бункер цемент

Тож я вам добре кажу: я боюся почуттів

В моїй голові війна, мій бункер цемент

Тож я вам добре кажу: я боюся почуттів

В моїй голові війна, мій бункер цемент

Тож я вам добре кажу: я боюся почуттів

В моїй голові війна, мій бункер цемент

Цемент, ой, ой, ой, ой

Ой, ой, ой, ай, лалалала

Ой, ой, ой, ай, лалалала