Twll Bach Y Clo - Plethyn

Roedd cap nos yr eira ar gopa pob bryn

A rhew wedi gwydro pob dwr, ffos a llyn

A Gwenno’n gweu hosan wrth olau’r tân glo

A Huwcyn oedd yn aros wrth dwll bach y clo

Clywch, clywch, fechgyn, clywch, clywch, clywch!

Mae’r cathod yn mewian yn uwch ac yn uwch

A Gwenno’n gweu hosan wrth olau’r tân glo

A Huwcyn oedd yn aros wrth dwll bach y clo

Y gath oedd yn gorwedd yn dwrch ar y mat

A’r tad yn pesychu wrth smocio ei giat

Y fam oedd yn ffraeo fel dynas o’i cho'

A Huwcyn oedd yn crynu wrth dwll bach y clo

Clywch, clywch, fechgyn, clywch, clywch, clywch!

Mae’r cathod yn mewian yn uwch ac yn uwch

Y fam oedd yn ffraeo fel dynas o’i cho'

A Huwcyn oedd yn crynu wrth dwll bach y clo

Y fam yn methu deall fod Gwenno mewn gwanc

Mor wirion â charu rhyw lefan o lanc

A Huwcyn yn gwybod mai hwnnw oedd o

A’i galon fach yn crynu wrth dwll bach y clo

Clywch, clywch, fechgyn, clywch, clywch, clywch!

Mae’r cathod yn mewian yn uwch ac yn uwch

A Huwcyn yn gwybod mai hwnnw oedd o

A’i galon fach yn crynu wrth dwll bach y clo

Y tad aeth i fyny i’r lloffta uwchben

A’r fam roes agoriad y drws dan ei phen

Ond Gwenno arhosodd i nyddu’r tân glo

‘Rôl dwedyd gair yn ddistaw bach drwy dwll bach y clo

Clywch, clywch, fechgyn, clywch, clywch, clywch!

Mae’r cathod yn mewian yn uwch ac yn uwch

Ond Gwenno arhosodd i nyddu’r tân glo

‘Rôl dwedyd gair yn ddistaw bach drwy dwll bach y clo

‘Roedd swn y dylluan fel boda yn y coed

A’r ci bach yn cyfarth wrth glywed swn troed

A Huwcyn yn dianc fel lleidr ar ffo

‘Rôl dwedyd gair yn ddistaw bach drwy dwll bach y clo

Clywch, clywch, fechgyn, clywch, clywch, clywch!

Mae’r cathod yn mewian yn uwch ac yn uwch

A Huwcyn yn dianc fel lleidr ar ffo

‘Rôl dwedyd gair yn ddistaw bach drwy dwll bach y clo

A chyn pen y flwyddyn roedd Gwenno Jones yn wraig

A Huwcyn yn hwsmon i fferm Tan-y-Graig

A chanddynt un baban, y glana’n y fro

Ac arno roedd man geni — llun twll bach y clo!

Clywch, clywch, fechgyn, clywch, clywch, clywch!

Mae’r cathod yn mewian yn uwch ac yn uwch

A chanddynt un baban, y glana’n y fro

Ac arno roedd man geni — llun twll bach y clo!

Засніжена шапка була на вершині кожного пагорба

І лід засклив кожну воду, рів і озеро

А Ґвенно в’яже носок при світлі вугілля

А Гьюсін чекав біля замкової щілини

Слухайте, чуйте, хлопці, чуйте, чуйте, чуйте!

Коти стають дедалі голоснішими

А Ґвенно в’яже носок при світлі вугілля

А Гьюсін чекав біля замкової щілини

Кіт акуратно лежав на килимку

А батько кашляє, обкурюючи ворота

Мати, що сперечалася, як чоловік від неї

А Г’юсін трусився біля замкової щілини

Слухайте, чуйте, хлопці, чуйте, чуйте, чуйте!

Коти стають дедалі голоснішими

Мати, що сперечалася, як чоловік від неї

А Г’юсін трусився біля замкової щілини

Мати не може зрозуміти, що Гвенно поспішає

Нерозумно, як любити якесь місце молодості

І Хьюсін знав, що він був

З її маленьким серцем, що тремтить біля замкової щілини

Слухайте, чуйте, хлопці, чуйте, чуйте, чуйте!

Коти стають дедалі голоснішими

І Хьюсін знав, що він був

З її маленьким серцем, що тремтить біля замкової щілини

Батько піднявся на горище над головою

А мати відчинила двері під головою

Але Гвенно залишилася розпалювати вугілля

«Роль мовчки сказати слово через замкову щілину

Слухайте, чуйте, хлопці, чуйте, чуйте, чуйте!

Коти стають дедалі голоснішими

Але Гвенно залишилася розпалювати вугілля

«Роль мовчки сказати слово через замкову щілину

«Сова звучала як канюк у лісі

А щеня гавкає, коли почув крок

І Хьюсін тікає як злодій-втікач

«Роль мовчки сказати слово через замкову щілину

Слухайте, чуйте, хлопці, чуйте, чуйте, чуйте!

Коти стають дедалі голоснішими

І Хьюсін тікає як злодій-втікач

«Роль мовчки сказати слово через замкову щілину

І протягом року Гвенно Джонс стала його дружиною

А Хьюсін — чоловік ферми Тан-і-Грейг

З однією дитиною прибираю долину

А на ньому була кріт - малюнок замкової щілини!

Слухайте, чуйте, хлопці, чуйте, чуйте, чуйте!

Коти стають дедалі голоснішими

З однією дитиною прибираю долину

А на ньому була кріт - малюнок замкової щілини!