Крылья - pitch

Припев:

Прошу тебя — постой, не обрывай мне крылья,

Пока звучит эта мелодия.

Давай с тобою вместе улетим мы

Туда, где нет пустых обид, где мы едины.

Прошу, не обрывай мне крылья,

Пока звучит эта мелодия.

Давай с тобою вместе улетим мы

Туда, где нет пустых обид, где мы едины.

Вновь под дождем вдоль набережной, знешь ли.

Я остался все тем же, хоть и годы прошли.

Время спешит и снова грани моей души

Шлифует мимолетом брошенные фразы твои.

Забит камнями упреков, претензий до смерти.

Заколот острыми копьями гордости.

Ломаю голову о стены и ищу решения.

Мои забвения в компании хандры осенней.

Все тот же добрый малый, как и в молодости.

Но каждый день играю на желания жизни в кости я.

Двери открыты души, пускаю в гости (всех).

Но чаще не добро приносят, а крупицы злости.

Я так устал носить цветные маски.

С опаской вглядываясь в лица, верить в сказки.

И может кто-то скажет мне, что я дурак последний.

Но лишь твоих объятий, как всегда ищу спасения.

Припев:

Прошу тебя — постой, не обрывай мне крылья,

Пока звучит эта мелодия.

Давай с тобою вместе улетим мы

Туда, где нет пустых обид, где мы едины.

Прошу, не обрывай мне крылья,

Пока звучит эта мелодия.

Давай с тобою вместе улетим мы

Туда, где нет пустых обид, где мы едины.

Возможно, что забыла ты, хочу тебе напомнить.

Не спеши все слать к чертям, увы, ломать не строить.

Ты не видала горя, мои промашки — капля в море.

Зачем мои стремления к мечтам ставишь в укор мне.

Я не хочу всю жизнь мотаться с берега на берег.

Ради того, чтоб хоть немного заработать денег.

Чтоб на кредиты хватило, да детям на велики.

И пусть пока мое лицо не мелькает по телеку.

Все впереди и на этом пути я останусь.

Поверь мне милая, я лишь для вас одних стараюсь.

Я разрываюсь на части, пытаясь день ото дня.

Успеть все сразу и мне так твоя поддержка нужна.

Да я такой какой есть, ты уж прсти за это.

Иду к мечте и вечерами сочиняю куплеты.

Мне кажется порой, что я без сил иду ко дну.

Но только лишь в твоих глазах могу я утонуть.

Припев:

Прошу тебя — постой, не обрывай мне крылья,

Приспів:

Прошу тебе — стривай, не обривай мені крила,

Поки що звучить ця мелодія.

Давай з тобою разом полетимо ми

Туди, де немає порожніх образ, де ми єдині.

Прошу, не обривай мені крила,

Поки що звучить ця мелодія.

Давай з тобою разом полетимо ми

Туди, де немає порожніх образ, де ми єдині.

Знову під дощем вздовж набережної, знаєш.

Я залишився все тим же, хоч і роки минули.

Час поспішає і знову грані моєї душі

Шліфує швидко кинуті фрази твої.

Забитий камінням докорів, претензій до смерті.

Заколотий гострими списами гордості.

Ламаю голову про стіни і шукаю рішення.

Мої забуття в компанії хандри осінньої.

Все той же добрий малий, як і в молодості.

Але щодня граю на бажання життя в кості я.

Двері відчинені душі, пускаю в гості (всіх).

Але частіше не добро приносять, а крупиці агресії.

Я так втомився носити кольорові маски.

З побоюванням вдивляючись у обличчя, вірити в казки.

І може хтось скаже мені, що я дурень останній.

Але тільки твоїх обіймів, як завжди шукаю спасіння.

Приспів:

Прошу тебе — стривай, не обривай мені крила,

Поки що звучить ця мелодія.

Давай з тобою разом полетимо ми

Туди, де немає порожніх образ, де ми єдині.

Прошу, не обривай мені крила,

Поки що звучить ця мелодія.

Давай з тобою разом полетимо ми

Туди, де немає порожніх образ, де ми єдині.

Можливо, що ти забула, хочу тобі нагадати.

Не поспішай все слати до рис, на жаль, ламати не будувати.

Ти не бачила горя, мої промахи — крапля в морі.

Навіщо мої прагнення до мрій ставиш докор мені.

Я не хочу все життя мотатися з берега на берег.

Заради того, щоб хоч трохи заробити грошей.

Щоб на кредити вистачило, та дітям на великі.

І нехай поки моє обличчя не мелькає по телеку.

Все попереду і на цьому шляху я залишуся.

Повір мені мила, я тільки для вас самих намагаюся.

Я розриваюся на частини, намагаючись з кожним днем.

Встигнути все відразу і мені так твоя підтримка потрібна.

Так я такий який є, ти вже прсти за це.

Іду до мрії і вечорами складаю куплети.

Мені здається часом, що я без сил йду до дня.

Але тільки в твоїх очах можу я потонути.

Приспів:

Прошу тебе — стривай, не обривай мені крила,