Расклад - Пионерлагерь Пыльная Радуга

Это в п**ду никакая не жизнь

Как вы посмели быть этому рады?

Нам резервации на от**бись

Справила пленных приматов бригада

На отъ**ись

Справила пленных приматов бригада

Это к х**м никакая не цель

Вяло ввалиться в серийное утро

Вечером крикнуть в усталую щель

Споки, до завтра, с тобой очень круто

В усталую щель

Споки, до завтра, с тобой очень круто

Это вобще ни**я не резон

Бой за ключи от уютного днища

Это под липкий дешёвый музон

Бег в колесе в мешковине е**ище

Это под блядский весёлый музон

Бег в пустоте в целлофане еблище

Небо дырявым сырым одеялом

Морда застывшим каменным сном

Музыка в шею, бля, всаженным жалом

Жизнь на стене отверделым дерьмом

Солнце печёт и дожди поливают

Место, где жидко хочется жить

Бог постепенно про нас забывает

И уже скоро сможет забыть

Вдоль частокола кровавых эпох

Лук золотой меж картонных коробок

Это, поверь мне, ни разу не Бог

По образцу наточил долб**бов

Это, поверь мне, ни разу не Бог

Под копировку чертил долб**бов

Это в п**ду никакая не жизнь

Это к х**м никакая не цель

Это вобще ни*я не резон

Это, поверь мне, ни разу не Бог

Небо дырявым сырым одеялом

Ужас любви ядовитым зерном

Рожа опущенным мятым забралом

Правда в глазу суковатым бревном

Вечности спиртом позор заливает

Печень надежды в надежде убить

Бог постепенно про нас забывает,

Но нас так трудно, трудно забыть,

Но нас так трудно, трудно забыть,

Но нас так трудно, трудно забыть,

Но нас так трудно, трудно забыть

Це в п**ду ніяке не життя

Як ви посміли бути цьому раді?

Нам резервації на від**бісь

Справила полонених приматів бригада

Відь**ись

Справила полонених приматів бригада

Це до х**м жодна не мета

Мляло впасти в серійний ранок

Увечері крикнути в втомлену щілину

Спокій, до завтра, з тобою дуже круто

Втомлену щілину

Спокій, до завтра, з тобою дуже круто

Це взагалі ні**я не резон

Бій за ключи від затишного днища

Це під липкий дешевий музон

Біг у колі в мішковині е**ще

Це під блядський веселий музон

Біг у порожнечі в целофані еблище

Небо дірявою сирою ковдрою

Морда застиглим кам'яним сном

Музика в шию, бля, всадженим жалом

Життя на стіні затверділим лайном

Сонце пече і дощі поливають

Місце, де рідко хочеться жити

Бог поступово про нас забуває

І вже скоро зможе забути

Вздовж частоколу кривавих епох

Цибуля золота між картонними коробками.

Це, повір мені, жодного разу не Бог.

За зразком наточив долб**бов

Це, повір мені, жодного разу не Бог.

Під копіювання креслив долб**бов

Це в п**ду ніяке не життя

Це до х**м жодна не мета

Це взагалі ні*я не резон

Це, повір мені, жодного разу не Бог.

Небо дірявою сирою ковдрою

Жах любові отруйним зерном

Народження опущеним м'ятим забралом

Правда в очі сукованою колодою

Вічності спиртом ганьба заливає

Печінка надії в надії убити

Бог поступово про нас забуває,

Але нас так важко, важко забути,

Але нас так важко, важко забути,

Але нас так важко, важко забути,

Але нас так важко, важко забути