Archaen Divinity - Pillorian

Through dust of ages, burned into ashes of the seer

The voice of an ancient echo travels across the astral plane

Before the mark of time, before the origin of life

What was and what shall be again meet at the crossroad of the divine

Washed in anguish, cloaked in shadowed ancestry

We stand in duality and await the arrival of the triad

Infinity arrived before us on a steed of morbid decay

And cast down on our plight, a looming desecration

He is the third, the triumvirate, his journey ends here

In our temple of atavistic separation

His mare of centuries bows and falls from its bones

Into a pile of dry flesh, scoria and sinew

We are but heretics watching from the edge of the ruins

Our maligned veil enshrouds the world below

Through the corridors tide, before the light revealed our silent woe

A pleasant stillness that suffering could only reward

We drag the gods behind us, they perished grasping our cloaks

The serpent’s venom spat upon and joined the ranks of the fallen steed

We are but travelers in a lost aeon

A new dark age of malice… and divinity

Крізь пил віків, спалений у попіл провидця

Голос стародавнього відлуння подорожує по астральному плану

До позначки часу, до виникнення життя

Те, що було і що знову буде, зустрінеться на перехресті божественного

Омитий у муці, закутаний у тіні предків

Ми стоїмо в подвійності й чекаємо приходу тріади

Нескінченність прибула перед нами на кони хворого розпаду

І кинути на наше тяжке становище, що насувається осквернення

Він третій, тріумвірат, його подорож тут закінчується

У нашому храмі атавістичної розлуки

Його сторічна кобила схиляється і падає з кісток

У купу сухого м’яса, шкірки та сухожилля

Ми є лише єретики, що спостерігаємо з краю руїн

Наша зневажена вуаль огортає світ внизу

Крізь коридори приплив, перш ніж світло показало наше мовчазне горе

Приємна тиша, яку страждання можуть лише винагородити

Ми тягнемо богів за собою, вони загинули, хапаючись за наші плащі

Зміїна отрута плюнула на нього й приєдналася до лав загиблого коня

Ми лише мандрівники в втраченому еоні

Нова темна доба злоби... і божественності