Там где оставим след - Пилигрим

День придет, и высохнут слезы,

Но на сердце останется боль.

Без луны умирают розы,

И смеется железный король.

День придет, ты вспомнишь снова,

Звезды в небе, рука в руке.

Не остывшая нежность слова,

Палец, дрогнувший на курке.

Там, где оставим след.

Там, где застанет ночь.

Тысячи долгих лет,

Он бежал от любви прочь.

Где мы зажжем огонь?

Где упадет звезда?

Тысячи долгих лет,

Он боялся сказать «да»

День придет и тоска взорвется,

А железный король промолчит.

В небо ветер свинцовый ворвется,

Злой насмешкою отомстит.

День придет, и вернутся птицы,

Но уже не вернется любовь.

И пунцовая роза приснится,

В рамке серых степных облаков.

День прийде, і висохнуть сльози,

Але на серці залишиться біль.

Без місяця вмирають троянди,

І сміється залізний король.

День прийде, ти згадаєш знову,

Зірки в небі, рука в руці.

Не остигла ніжність слова,

Палець, що здригнувся на курці.

Там, де залишимо слід.

Там, де застане ніч.

Тисячі довгих років,

Він утік від кохання геть.

Де ми запалимо вогонь?

Де впаде зірка?

Тисячі довгих років,

Він боявся сказати «так»

День прийде і туга вибухне,

А залізний король промовчить.

В небо вітер свинцевий увірветься,

Злий глузуванням помститься.

День прийде, і повернуться птахи,

Але вже не повернеться кохання.

І червона троянда насниться,

У рамці сірих степових хмар.