Ненавижу - Пилигрим

Ты хочешь третьим быть, в холодном небе плыть, сжигая крылья от седой тоски.

Мне без нее не жить, простить — не разлюбить, остывшей ласки бросить медяки.

Припев:

Ненавижу и жить без тебя не могу, в черном небе упавшую трону звезду.

Ночи раненой птицей сотру без следа, ты с другим навсегда… Навсегда!

Когда пройдут дожди, растают миражи, уснет усталая луна.

Прости ее, забудь, закроет тенью грусть, она чужая, не твоя, вина.

Припев:

Ненавижу и жить без тебя не могу, в черном небе упавшую трону звезду.

Ночи раненой птицей сотру без следа, ты с другим навсегда… Навсегда!

Без тебя живу или не живу, воздухом отравленным дышу.

Слов твоих стена, истина одна, вместо сна чужая западня.

Ненавижу…

Припев:

Ненавижу и жить без тебя не могу, в черном небе упавшую трону звезду.

Ночи раненой птицей сотру без следа, ты с другим навсегда… Навсегда!

Навсегда!

Навсегда!

Навсегда!

Ти хочеш третім бути, в холодному небі плисти, спалюючи крила від сивої туги.

Мені без неї не жити, пробачити — не розлюбити, охолонілої ласки кинути мідяки.

Приспів:

Ненавиджу і жити без тебе не можу, що в чорному небі впала трону зірку.

Ночі пораненим птахом зітру без сліду, ти з іншим назавжди… Назавжди!

Коли пройдуть дощі, розтануть міражі, засне втомлений місяць.

Пробач її, забудь, закриє тінню смуток, вона чужа, не твоя, вина.

Приспів:

Ненавиджу і жити без тебе не можу, що в чорному небі впала трону зірку.

Ночі пораненим птахом зітру без сліду, ти з іншим назавжди… Назавжди!

Без тебе живу чи не живу, повітрям отруєним дихаю.

Слов твоїх стіна, істина одна, замість сну чужа пастка.

Ненавиджу…

Приспів:

Ненавиджу і жити без тебе не можу, що в чорному небі впала трону зірку.

Ночі пораненим птахом зітру без сліду, ти з іншим назавжди… Назавжди!

Назавжди!

Назавжди!

Назавжди!