Muero - Pignoise

Dicen que soy malo,

no lo pretendo,

se que me resbalo,

si piso el suelo.

Nunca dejo claro,

lo que de verdad quiero,

para ser un raro,

para tener misterio.

Y mi corazіn,

que no tolera ningun tipo de emociіn,

se va apagando porque yo me muero…

muero por darte lo que ya no tengo,

muero con arte, muero con ingenio.

Porqu© mi imaginaciіn me hace perder la razіn.

Quiero borrar todos esos recuerdos,

quiero dejar atras todos los miedos.

No voy a tener rencor ahora que todo acabі.

Se perfectamente,

q estas mintiendo,

pero me hago el tonto,

y me desentiendo.

Y esque con la gente,

nunca me entiendo,

dicen que estoy loco,

debe ser cierto.

Y mi corazіn,

que no tolera ningun tipo de emociіn,

se va apagando porque yo me muero…

muero por darte lo que ya no tengo,

muero con arte, muero con ingenio.

Porqu© mi imaginaciіn me hace perder la razіn.

Quiero borrar todos esos recuerdos,

quiero dejar atras todos los miedos.

No voy a tener rencor ahora que todo acabі.

muero por darte lo que ya no tengo,

muero con arte, muero con ingenio.

Porqu© mi imaginaciіn me hace perder la razіn.

Quiero borrar todos esos recuerdos,

quiero dejar atras todos los miedos.

No voy a tener rencor ahora que todo acabі.

(gracias a Vicky por esta letra)

Кажуть, я поганий

Я не прикидаюся

Я знаю, що посковзнувся

якби я вдарився об землю.

Я ніколи не пояснюю

чого я дійсно хочу,

бути виродком,

мати таємницю.

І моє серце,

що не терпить жодних емоцій,

воно зникає, бо я вмираю...

Я вмираю від бажання віддати тобі те, чого більше не маю,

Я вмираю з мистецтвом, я вмираю з розумом.

Тому що моя уява зводить мене з розуму.

Я хочу стерти всі ці спогади,

Я хочу залишити позаду всі страхи.

Я не збираюся тримати в собі образу тепер, коли все закінчилося.

я прекрасно знаю,

що ти брешеш,

але я дурню,

і я відпускаю.

І це з людьми,

Я ніколи не розумію себе

Кажуть, я божевільний

повинно бути правдою.

І моє серце,

що не терпить жодних емоцій,

воно зникає, бо я вмираю...

Я вмираю від бажання віддати тобі те, чого більше не маю,

Я вмираю з мистецтвом, я вмираю з розумом.

Тому що моя уява зводить мене з розуму.

Я хочу стерти всі ці спогади,

Я хочу залишити позаду всі страхи.

Я не збираюся тримати в собі образу тепер, коли все закінчилося.

Я вмираю від бажання віддати тобі те, чого більше не маю,

Я вмираю з мистецтвом, я вмираю з розумом.

Тому що моя уява зводить мене з розуму.

Я хочу стерти всі ці спогади,

Я хочу залишити позаду всі страхи.

Я не збираюся тримати в собі образу тепер, коли все закінчилося.

(дякую Вікі за ці тексти)