Desesperado - Pignoise

Tengo los besos que no quiero

Tengo una cama y nunca sueño

No tengo fe y quiero perdón

Tengo una caña y un anzuelo

Para que muerdas si yo quiero

El engaño es mi profesión

Y no me quejo

Solo protejo mi corazón

Desesperado voy

Acostumbrado a que lo bueno se me escape de las manos

No aprendo la lección

Y aunque me escapo

Siempre me encuentran los fantásmas del pasado

Me miran mal ya los espejos

Será que ya soy un poco viejo

Será que ya me he hecho mayor, no, no

Tengo los besos que no quiero

Tengo una cama y nunca sueño

No tengo fe y quiero perdón

Y no me quejo

Solo protejo mi corazón

Desesperado voy

Acostumbrado a que lo bueno se me escape de las manos

No aprendo la lección

Y aunque me escapo

Siempre me encuentran los fantásmas del pasado

Y tengo sacos de tristeza

Besos de mentira

Tengo el alma de corcho

Tengo mirada traviesa

La mente asesina

Y un corazón muy sólo

Desesperado voy

Acostumbrado a que lo bueno se me escape de las manos

No aprendo la lección

Y aunque me escapo

Siempre me encuentran los fantásmas del pasado

Desesperado voy

Acostumbrado a que lo bueno se me escape de las manos

No aprendo la lección

Y aunque me escapo

Siempre me encuentran los fantásmas del pasado

Desesperado voy

Desesperado voy

Desesperado voy

Desesperado voy

У мене є поцілунки, яких я не хочу

У мене є ліжко, і я ніколи не мрію

У мене немає віри і я хочу прощення

У мене є вудка і гачок

Щоб ти вкусив, якщо я хочу

обман - це моя професія

і я не скаржуся

Я тільки захищаю своє серце

У розпачі я йду

Я звик до того, що хороші речі вислизають з моїх рук

Я не вчу урок

І хоча я втікаю

Привиди минулого завжди знаходять мене

На мене погано дивляться і в дзеркала

Чи може бути, що я трохи старий

Буде, що я постаріла, ні, ні

У мене є поцілунки, яких я не хочу

У мене є ліжко, і я ніколи не мрію

У мене немає віри і я хочу прощення

і я не скаржуся

Я тільки захищаю своє серце

У розпачі я йду

Я звик до того, що хороші речі вислизають з моїх рук

Я не вчу урок

І хоча я втікаю

Привиди минулого завжди знаходять мене

А в мене мішки смутку

брехливі поцілунки

У мене пробкова душа

У мене пустотливий вигляд

розум вбивці

І дуже самотнє серце

У розпачі я йду

Я звик до того, що хороші речі вислизають з моїх рук

Я не вчу урок

І хоча я втікаю

Привиди минулого завжди знаходять мене

У розпачі я йду

Я звик до того, що хороші речі вислизають з моїх рук

Я не вчу урок

І хоча я втікаю

Привиди минулого завжди знаходять мене

У розпачі я йду

У розпачі я йду

У розпачі я йду

У розпачі я йду