Natasha - Pig Destroyer

Been lonesome two years since she disappeared I’m at the park where she was

Last seen a vast green clearing wrapped up in maple trees spilling the

Morning rain from their leaves I used to walk here with a girl seventeen at

The time mistress of seventeen smiles sublime with flaming locks of red in

Autumn and burning locks of orange in the summertime we were solemn and

Awkward that last night together she laid by my side staring into starless

Skies black as fallen angel feathers I stared into the forest pretending not

To see the hangmen she was hiding in her eyes of serpent green she said

There was another I refused to believe her I’d thought we’d kiss till our

Tongues tied together all my loving memories became scenes of frenzied

Slaughter my hands became cruel talons as they moved to destroy her her neck

Broke like a toy in a careless child’s grip my tears rained down into dead

Eyes and splashed upon her lifeless lips I put her in the ground like a

Flower here I am standing in that same spot today where my angel’s empty

Shell last laid and as my tears began to well up once more I see a path into

The treeline that I’d never seen before I follow it down into a ravine find

A hole in the earth framed in the roots of a birch tree subtle echoes of her

Voice speaking words I’ve never heard but the way she hissed her «s"'s it

Just had to be her I smell honeysuckle then opium two of her signature

Scents I pull aside all the thistles and vines and mesmerized I make my

Descent as I crawl further inside the light slowly dies and the dirt begins

To feel like her skin I tremble as I drag my fingers down the walls

Caressing her sweet flesh again I’m sliding down trying so hard not to fall

Slipping on the blood that’s seeping from the walls then suddenly I’m

Surrounded by a thousand of her eyes bathing the tunnel in a strange green

Light the eyes show me pictures like ghostly television screens all her

Thrashing final struggles and her ravaged corpse serene the tunnel is

Closing behind me pressing me further and further down I’m being swallowed

By her earth and consumed by her ground the end is moving into sight I gasp

And I scream as I see her lovely mouth five times the size of me her lips

Curl into a grin around her crooked gnashing teeth I’m pulverized and

Devoured in the jaws of a girl seventeen

Два роки відтоді, як вона зникла, я був самотнім, я в парку, де вона була

Востаннє бачили велику зелену галявину, обгорнуту кленами, які розливаються

Ранковий дощ із їхнього листя. Я колись туди гуляла з дівчиною сімнадцяти років

Володарка часу сімнадцяти років піднесено посміхається з палаючими червоними пасмами

Осінь і палаючі пасма апельсина в літню пору ми були урочистими і

Незручно, що минулої ночі разом вона лежала біля мене, дивлячись у беззірку

Небо чорне, як пір’я впалих ангелів, я дивився в ліс, роблячи вигляд, що ні

Щоб побачити шибеників, яких вона ховала в зміїно-зелених очах, вона сказала

Була ще одна, я відмовився їй повірити, я думав, що ми будемо цілуватися до наших днів

Язики, пов’язані разом, усі мої любові спогади перетворилися на сцени шаленості

Зарізаю мої руки стали жорстокими кігтями, коли вони рухалися, щоб знищити їй її шию

Розбився, як іграшка в недбайливих дитячих обіймах, мої сльози полилися дощем

Очі й бризнувши на її бездиханні губи, я впустив її у землю, як а

Квітка, я стою на тому самому місці сьогодні, де мій ангел порожній

Останній снаряд був закладений, і коли мої сльози почали навертатися знову, я бачу стежку в

Лінія дерев, яку я ніколи раніше не бачив, спускаюся вниз в яру

Діра в землі, обрамлена корінням берези, тонким відгоміном її

Голосом, який говорив слова, яких я ніколи не чув, але те, як вона шипіла свої «с».

Просто мала бути нею, я пахну жимолостью, а потім опіумом 2 її фірмових

Аромати, які я відкидаю від усіх будяків і виноградних лоз, і заворожено створюю

Спуск, коли я повзаю далі, світло повільно вмирає, і починається бруд

Щоб відчути себе її шкірою, я тремчу, коли волочу пальці по стінах

Знову пестячи її солодке тіло, я ковзаю вниз, намагаючись так не впасти

Посковзнувшись на крові, яка просочується зі стін, я раптом

Оточена тисячами її очей, що купають тунель у дивному зелені

Світлі очі показують мені картинки, як примарні телеекрани всю її

Останні боротьби і її спустошений труп безтурботний у тунелі

Замикаючись за мною, натискаючи все далі й далі, мене ковтають

Я задихаюся, за її землею й поглинений їй землею кінець виходить у поле зору

І я кричу, бачу її чудовий рот у п’ять разів більший за я її губи

Згорнувшись у посмішку навколо її кривих скреготливих зубів, я подрібнений і

Зжере в щелепах сімнадцятирічної дівчини