Iqbal - Pierre Bachelet

IQBAL, petit homme de quatre ans

Vendu pour quelques francs d’indifférence

IQBAL, enchaîné à son banc

Comme ces millions d’enfants, privés d’enfance

IQBAL, condamné au travail

À tisser vaille que vaille, sans voir le jour

IQBAL, interdit de tendresse

Interdit de faiblesse, privé d’amour

ESCLAVE, le mot claque comme un fouet

Sur tous les droits bafoués des enfants gris

ESCLAVE, le mot traîne comme une chaîne

Et le mal se déchaîne jusqu'à l’oubli

On est tous un peu coupables

De baisser les yeux, de fermer les yeux

IQBAL, dix ans et du courage

Pour combattre, à son âge, cet esclavage

IQBAL, petit porteur de croix

De millions de sans voix d’enfants sans droits

HÉROS, le mot n’est pas trop fort

Mais le silence est d’or, bien trop encore

HÉROS, le mot n’est pas trop beau

Il est comme un écho, à fleur de peau

On est tous un peu capables

De lever les yeux, de lever les yeux

IQBAL, ton petit coeur de cristal

S’est brisé sous leurs balles, on a eu mal

IQBAL, ton combat continue

Pour tous tes frères de rue, ces anges qu’on tue

IQBAL, erois cent millions encore

Exploités pour leur corps ou leurs efforts

IQBAL, y’avait dans tes yeux noirs

Comme une lueur d’espoir, on ose y croire, on veut y croire.

ІКБАЛ, чотирирічний чоловічок

Проданий за кілька франків байдужості

IQBAL, прикутий до своєї лави

Як ці мільйони дітей, позбавлених дитинства

ІКБАЛ, засуджений до роботи

Плести якось, не бачачи світла

IQBAL, заборонена ніжність

Заборонений слабкістю, позбавлений любові

РАБ, слово тріщить, як батіг

На всі потоптані права сірих дітей

РАБ, слово тягне, як ланцюг

І зло розв’язується аж до забуття

Ми всі трохи винні

Поглянути вниз, закрити очі

IQBAL, десять років і мужність

Боротися, в його віці, з цим рабством

IQBAL, маленький хрестоносець

Мільйони безголосих дітей без прав

ГЕРОЙ, слово не надто сильне

Але мовчання – це золото, надто все ще

ГЕРОЙ, слово не надто гарне

Він як луна, на краю

Ми всі певною мірою здатні

Подивитись, глянути вгору

IQBAL, твоє маленьке кришталеве серце

Зламалися під їхніми кулями, нам боляче

IQBAL, ваша боротьба триває

За всіх ваших вуличних братів, тих ангелів, яких ми вбиваємо

IQBAL, ще триста мільйонів

Експлуатуються за свої тіла чи зусилля

IQBAL, у твоїх чорних очах було

Як проблиск надії, ми сміємо в це вірити, хочемо вірити.