Bezsenność - Pięć Dwa

Nie śpię, a to dziwne jest, że czuję się jak we śnie

Nie jest późno, jest już wcześnie, miasto już przeciąga mięśnie

Oczy witryn są zamknięte, będzie miało chwilę jeszcze

Aż przeciągnie się i ziewnie by obudzić się zziębnięte

Obserwuję tą pętlę codziennie (codziennie)

Napięte mam myśli, a ciało bezsenne (bezsenne)

Ja w nim, a miasto jest we mnie (jest we mnie)

Szkielet murów i drogi ścięgien (drogi ścięgien)

Patrzę w krzyż okna, ile tych krzyży w okolicznych blokach

Ukrzyżowana Polska w szarych murach pośród błota

Autorytety nadal nadęte i wątpliwe

Chociaż podobno święte, dla mnie świętojebliwe

Kłamliwe języki syczą zewsząd

Lepkie palce pieszczą pieniądz

Chore głowy wierzą w przesąd

Zimne serca szerzą przemoc

Rozdarci na pograniczach etyki, arytmetyki

Balansując na granicach religii i polityki

Moralności, rachunkowości, pokoju, wojny i wolności

Walczącą wciąż ze światem udzielając światu lekcji

Walczy światłość z mrokiem za pomocą świeczki

A gdzieś w świecie słowem i wodą błogosławi się karabin

Żeby w imię Boga i z nim na ustach zabił, rozgrzeszył i zbawił

A potem sławił, jedyną wiarę ropą i dolarem

Bo Bóg mu szepnął z nieba, że tak właśnie trzeba

Tak oto demagogia, zagłuszyła Boga

A wiarę zastąpiliśmy PR-em

Nieprzytomne myśli, które wiatr tu przywiał

Siedzą na parapecie, przeglądają się w szybach

Usiądę obok nich, podobają mi się dzisiaj

Krawędź - oto dobre miejsce do rozmyślań

Ja nie mogę zasnąć

Trzecia noc z rzędu, zmysły są na baczność

Więc daj mi coś na to

Zazdrość wypełnia za uśpione miasto

Ja nie mogę zasnąć

Trzecia noc z rzędu, zmysły są na baczność

Więc daj mi coś na to

Zazdrość wypełnia za uśpione miasto

Ja nie mogę zasnąć

Zwierzę bezsenne pokutuje za coś

Więc daj mi coś na to

Trzecia noc z rzędu, zmysły są na baczność

Znowu nie śpię, trzecia w nocy, snem znużony patrzę w diodę

Power/On, takie proste lecz kolejny raz nie mogę

Licznik stoi, się nie kręci, serce bije słyszę w uszach

Niby chcę, ruszam myślą, ale ciało się nie rusza

Leżę na wznak niczym w trumnie

Dłoń na dłoni leżę godnie

Przepocony sweter gryzie, uwierają mokre spodnie

Leżę niemy, dioda świeci, przypomina — jeszcze żyję

To nie sen, sen nie przyszedł, co nie wzmocni to zabije

A na zewnątrz świat pędzi, ślepo naprzód jak szalony

Upadają banki, wstają ranki, ludzie tracą domy

Spekulacje, statystyki, spadki, wzrosty i wyniki

Kalkulacje, rozważania, współczucia, arytmetyki

Ideały sięgły bruku, kapitał żre do rozpuku

Ej, synku, człowiek to jest piąta cyfra po przecinku

W tym wyniku równania zysków i strat, taki ten świat

Rozmycie człowieczeństwa w tym rachunku prawdopodobieństwa

Matematyka rysuje Ci punktem na osi «y»,"x",

Jak będziesz żyć choćbyś miał już tego dosyć i rwał z głowy włosy

Zgrzytał zębami albo śpiewał psalmy

Zbuntuj się, a wyleczą Cię jak organizm stan zapalny

Nie odbiorą tylko moich uczuć, uczuć i miłości

To życie to sen, trzeba je do końca dośnić

Я не сплю, і дивно, що я відчуваю себе ніби уві сні

Ще не пізно, ще рано, місто вже м’язи розминає

Очі на сайти заплющені, на це буде ще час

Поки не потягнеться і не позіхне, щоб прокинутися холодно

Я дивлюся цей цикл щодня (щодня)

Мій розум напружений, а моє тіло безсонне (безсонне)

Я в ньому і місто в мені (воно в мені)

Каркас стін і сухожилкових шляхів (сухожильних шляхів)

Дивлюся на віконний хрест, скільки хрестів у навколишніх кварталах

Розп'ята Польща в сірих стінах серед багнюки

Влада все ще роздуті та сумнівні

Хоча це нібито священне, для мене воно є святим

Скрізь шиплять брехливі язики

Липкі пальці пестять гроші

Хворі голови вірять у забобони

Холодні серця поширюють насильство

Розірваний на межі етики й арифметики

Балансування на межі релігії та політики

Мораль, облік, мир, війна і свобода

Все ще бореться зі світом, викладаючи світові уроки

Світло бореться з темрявою за допомогою свічки

А десь у світі словом і водою святять рушницю

Що в ім’я Бога і з ним на устах він уб’є, пробачить і врятує

А потім єдину віру прославляв маслом і доларом

Бо Бог йому з неба шепнув, що так треба

Ось так демагогія заглушила Бога

А віру ми замінили піаром

Несвідомі думки, які приніс сюди вітер

Вони сидять на підвіконні, дивляться на себе у вікна

Я сяду поруч, вони мені сьогодні подобаються

Край - це хороше місце для роздумів

Не можу заснути

Третій вечір поспіль почуття в центрі уваги

Тож дайте мені щось за це

Заздрість наповнює спляче місто

Не можу заснути

Третій вечір поспіль почуття в центрі уваги

Тож дайте мені щось за це

Заздрість наповнює спляче місто

Не можу заснути

Безсонна тварина спокутує щось

Тож дайте мені щось за це

Третій вечір поспіль почуття в центрі уваги

Знову прокидаюся, третя ночі, втомився спати, дивлюся на діод

Живлення/увімкнення, так просто, але я знову не можу

Лічильник стоїть, не крутиться, серце у вухах стукає

Я хочу рухати свій розум, але моє тіло не рухається

Я лежу на спині, як у труні

Рука на руці, лежу гідно

Спітнілий светр кусає, мокрі штани щипає

Лежу німий, діод горить, нагадує - я ще живий

Це не сон, сон не приходив, що не зміцнить, те вб'є

А надворі світ мчить, наосліп вперед, як божевільний

Банки падають, ранки піднімаються, люди втрачають домівки

Припущення, статистика, падіння, зростання та результати

Розрахунок, увага, співчуття, арифметика

Ідеали дійшли до бруківки, капітал роз'їдає

Гей, синку, це п'ята цифра після коми

У цьому результаті рівняння прибутків і збитків світ такий

Розмитість людства в цьому ймовірному рахунку

Математика малює вам точку на осі «у», «х»,

Як ти будеш жити, хоч наївся і волосся на голові рвав

Скреготав зубами або співав псалми

Повстань, і вони зцілять тебе, як запалене тіло

Вони не тільки заберуть мої почуття, почуття і любов

Це життя – мрія, її треба мріяти до кінця