We Wait and We Wonder - Phil Collins

'To the outsider it seems that we in Britain live daily under the cloud of terrorism.

That familiarity sometimes makes you think of it as almost normal, then suddenly something will happen…'

We stand, hang our heads disbelieving

then not knowing how could such a thing be wrong

we wonder just what they must be thinking

to take a life of one so young

So tell me when will it be over now, how soon?

how far must we go, to prove to you?

We wait and we wonder how this happened

killing the old, the innocent, the young

while sons follow in fathers footsteps not understanding

that what they do could somehow be so wrong

So tell me when will it be over now, how soon?

how far must we go, to prove to you?

So we will wait and we’ll wonder

No regrets, no forgiveness, no compasssion

these brave heroes only know to hit and run

slowly my sadness turns to rage and we wonder

how can these scars ever heal, when all is said and done

So tell me when will it be over now, how soon?

how many tears must fall to prove to you?

please tell me, when will it be over now, how soon?

and how far must they go, to prove to you?

So we wait and we wonder

«Для стороннього здається, що ми у Британії щодня живемо під хмарою тероризму.

Ця знайомість іноді змушує вас думати про це як про майже нормальному, а потім раптом щось станеться…

Ми стоїмо, опускаємо голови, не вірячи

потім не знаючи, як таке може бути неправильним

нам цікаво, що вони подумали

щоб забрати життя такого молодого

Тож скажіть мені, коли це закінчиться зараз, як скоро?

як далеко ми повинні зайти, щоб довести вам?

Ми чекаємо й дивуємося, як це сталося

вбиваючи старих, невинних, молодих

а сини йдуть по стопах батьків, не розуміючи

що те, що вони роблять, якось може бути таким неправильним

Тож скажіть мені, коли це закінчиться зараз, як скоро?

як далеко ми повинні зайти, щоб довести вам?

Тож ми почекаємо й будемо дивуватися

Без жалю, без прощення, без співчуття

ці відважні герої знають лише вдарити й бігти

поволі мій смуток перетворюється на лють, і ми дивуємося

як ці шрами коли-небудь заживуть, коли все сказано і зроблено

Тож скажіть мені, коли це закінчиться зараз, як скоро?

скільки сліз має випасти, щоб довести вам?

скажіть, будь ласка, коли це закінчиться зараз, як скоро?

і як далеко вони повинні зайти, щоб довести вам?

Тож ми чекаємо й дивуємося