Gryning - Petter

Jag vandrar hem, medans benen dom stretar emot

Jag rullar som ett klot, balansen den svajar

Jag blajar för mig själv, tänker för mig själv

I metropolen, storstadspulsen pulserar

Ser allting omkring mig, runt omkring

För det formas som en ring, ingenting ses klart

Svårt att fokusera, har svårt att gå rakt

Allt rör sig sakta, jag är i precis samma fart

Blicker sveper och söker, jag röker min sista cigarett

Mitt hjärta känns lätt, vatten som faller i natten

Regnet duggar tätt, jag känner lyckan i magen

Berusad och dragen, jag håller mig vaken

Med dimman i min blick, glimtar mot malmen

O dom ståtliga taken, jag minns alla haken

Jag älskar promenaden, rustiken i Skeppsbro-fasaden

Hela staden, neonet spelar sitt ljusspel för mig

Lyser upp hela natten med sitt sken

Hör traffiken, en supig siren drar förbi

Jag vandrar i glädje, i min egen utopi

Så många promenader, så många nätter

Inga cash i fickan, inga cigaretter

Kvarter för kvarter, ler åt allt jag ser

Nyktrar sakta men säkert, men suktar efter mer

Spatserar i harmoni, jag känner mig fri

Jag känner mig fri när jag går

För all smärta är förbi från igår

Jag lever idag i mitt packade rus

Vinden sveper och jag känner dets sus

Brisen den klarnar, molnen förs bort

I allt vått och torrt, solen har sin gång, sin sång

Som Stockholms betong, det värmer i nacken

Jag vandrar upp i backen, med vinglande kliv

Betongen känns massiv, jag färdas

Och staden vaknar sakta till liv

Я йду додому, а ноги борються

Кочуся, як глобус, рівновага коливається

Я палаю для себе, думаю за себе

У мегаполісі пульсує столичний пульс

Бачити все навколо мене, все навколо

Оскільки він має форму кільця, нічого чітко не видно

Важко зосередитися, важко ходити прямо

Все рухається повільно, я точно з такою ж швидкістю

Погляди змітають і шукають, викурюю останню сигарету

На серці легше, вода падає вночі

Дощ моросить, в животі відчуваю щастя

П’яний і затягнутий я не сплю

З туманом в очах, спалахує до руди

Ой величні дахи, я пам’ятаю всі гачки

Мені подобається прогулянка, сільський стиль на фасаді Skeppsbro

Усе місто, неон грає для мене свою гру світла

Світить всю ніч своїм сяйвом

Чути рух, повз проїжджає п'яна сирена

Я ходжу в радості, у своїй власній утопії

Стільки прогулянок, стільки ночей

Ні готівки в кишені, ні сигарет

Блок за кварталом, усміхаючись всьому, що бачу

Тверезий повільно, але впевнено, але прагне більшого

Ідучи в гармонії, я почуваюся вільним

Я відчуваю себе вільною, коли ходжу

Бо вчорашній біль закінчився

Я живу сьогодні в своєму наповненому сп'яненні

Мітає вітер, і я відчуваю його шелест

Вітер проясняється, хмари розбираються

У всьому мокрому і сухому сонце має свій шлях, свою пісню

Як стокгольмський бетон, він зігріває шию

Я йду на пагорб хиткими кроками

Бетон твердий, я подорожую

І місто поволі прокидається до життя