Fäller en tår - Petter

Tankar och rutiner

Samma bilder

Sånt jag funderar på

Och allting omkring mej

Yo, yo, yo

Släpp beaten

Yo

En bortglömd planet, en ensam komet

1998, jag sitter fast i samma smet

Min blick sitter fast, det är som att skallen har rast

Grått regn och slask, vårt miljö stinker plast

Högtalaren skriker samma repliker

Vi är människokopior från samma fabriker

Med normer och principer som ingen begriper

Lyssnar efter ljud, men allting bara piper

Mitt hjärta pulserar, tomma intet domderar

Jag vill bort härifrån, frustrationen blockerar

Snön faller tätt, inget lätt, bara svett

Jag kämpar och slåss, men ingenting blir rätt

Jag har vägar och rutiner, metoder som betyder

Vissa regler jag aldrig lyder, jag är less på attityder

Allting kommer och går, men ingenting består

Hela skiten ger sår, jag fäller en tår

Jag fäller en tår efter alla dessa år

Som tiden går, ni vet alla hur jag mår

Allihop från samma stall, alla hopplösa fall

Det gäller att vara kall, ta kritik och stå pall

Annars knall och fall, ni brinner ned som en marschall

Jag går från källare till tak, jag sett så många hak

Har mött så många snubbar, sett så många vrak

Lever livet i en kloak, och precis har gått ned sig

Jag vet hur dom beter sig, kan inte leva utan

Drogen är valutan, det kan sluta med sprutan

Om allt spårar ur, jag hoppas ni har tur

För jag har sett sinnessjuka killar sluta i en bur

Han var en cool figur, nu tar han en lugnande kur

Han fick en resa till sjukan utan retur

Ni kommer och går, men inga polare består

Alla följer samma spår, jag fäller en tår

Jag fäller en tår som mitt eget hjärta slår

Har en helt egen väg som Gandalf grå

Jag passerar stationer, ser hus som funktioner

Miljonprojekt och bisarra kreationer

Min blick blir monoton av allt betong och neon

Gör vad som helst för att bli befriad härifrån

Jag lever i en respirator programmerad som en dator

Präglad och uppväxt på Stockholms gator

Känner killar och grabbar som utdelar jabbar

Till höger och vänster och skiter i vem det drabbar

Våld bryter ner samhället vi ser

Vi bejakar passivt förtränger allt mer

I mitt eget kvarter jag går laddad som ni ser

Laddad medhat som Satan fast mer

Allting kommer och går, men ingenting består

När skiten kokat över då fälller jag en tår

Ibland vill man bara försvinna

Ibland vill man bara försvinna

Ibland vill man bara försvinna

Bara försvinna

Думки та рутини

Ті самі картинки

Речі, про які я думаю

І все навколо мене

Йо, йо, йо

Відпустіть такт

Йо

Забута планета, самотня комета

1998 рік, я застряг у тому ж тесті

Мій погляд прикутий, наче череп відпочив

Сірий дощ і мокрий сніг, наше середовище смердить пластиком

Оратор вигукує ті самі рядки

Ми людські копії з тих самих заводів

З нормами та принципами, яких ніхто не розуміє

Прислухається до звуку, але все тільки пискає

Серце калатається, порожнє ніщо не судить

Я хочу піти звідси, розчарування блокує

Сніг падає щільно, нічого легкого, тільки піт

Я борюсь і борюся, але нічого не буде

У мене є способи і рутини, методи, які означають

Деяким правилам я ніколи не дотримуюся, я втомився від ставлення

Все приходить і йде, але ніщо не триває

Все лайно болить, я пустила сльозу

Я пролила сльозу після всіх цих років

Минає час, ви всі знаєте, що я відчуваю

Все з тієї ж стайні, всі безнадійні справи

Важливо бути холодним, сприймати критику і стояти на своєму

Інакше стукнеш і впадеш, згориш, як маршал

Ходжу від підвалу до стелі, бачив стільки гачків

Я зустрів так багато хлопців, бачив стільки уламків

Живе в каналізації і щойно спустився

Я знаю, як вони поводяться, без них жити не можу

Лікарський засіб є валютою, він може закінчитися шприцом

Якщо все буде добре, сподіваюся, вам пощастить

Бо я бачив, як божевільні хлопці потрапляли в клітку

Він був крутим персонажем, зараз приймає заспокійливі ліки

Він отримав поїздку в лікарню без повернення

Ви приходите і йдете, але жоден білий ведмідь не виживає

Всі йдуть одним шляхом, я сльозу пустила

Я пролив сльозу, яка б'ється в моєму власному серці

Має абсолютно свій образ, як Гендальф Грей

Я проходжу повз вокзали, бачу будинки як функції

Мільйони проектів і химерних творінь

Мій погляд стає одноманітним від усього бетону та неону

Зробіть все, щоб позбутися цього

Я живу в респіраторі, запрограмованому як комп’ютер

Рельєфний і піднятий на вулицях Стокгольма

Знайте хлопців і хлопців, які роздають джеби

Праворуч і ліворуч і лайно в кого б'є

Насильство руйнує суспільство, яке ми бачимо

Ми стверджуємо, що пасивно пригнічуємо все більше і більше

Як ви бачите, у моєму районі я звинувачую

Звинувачений у ненависті, як Сатана, але більше

Все приходить і йде, але ніщо не триває

Коли лайно закипить, тоді я пролила сльозу

Іноді хочеться просто зникнути

Іноді хочеться просто зникнути

Іноді хочеться просто зникнути

Просто зникни