Ignorance - Petrichor

Ignorance,

The bane of our existence

The world exists in only white and black

When we don’t know that we know nothing

We see the other color and attack,

Cause we all know they’re backwards and disgusting

But when they look at us, well then

What do you think they’re gonna see?

Poverty is rampant, as is war

But even so we’ll easily forget it

We all should give a portion to the poor,

But instead I sit and play a thousand dollar trumpet

But if we work together,

With the only life we have to live,

Life might not be so bad,

And if we help each other

We can make that great cliche

To find considerance was all we had to have

Hey there Mr. Sun up in the sky,

Don’t you know your days are numbered?

And everything beneath you’s gonna die

Whether or not they know your atomic structure?

But when we look at you,

All we think is whether we can get a tan.

Every politician,

Every king and every clown

And everyone you’ll ever love or meet

Every long-sought mission,

Every smile and every frown,

And everywhere you’ll ever rest your feet

And every proud religion, every dirty college dorm

And every child’s hopes, every calm before the storm

And every human folly, if you like it or if not,

Still floats in endless time and space

On a tiny pale blue dot.

невігластво,

Прокляття нашого існування

Світ існує лише в білому та чорному

Коли ми не знаємо, що не знаємо нічого

Ми бачимо інший колір і атаку,

Тому що ми всі знаємо, що вони відсталі й огидні

Але коли вони дивляться на нас, добре

Як ви думаєте, що вони побачать?

Бідність панує, як і війна

Але навіть у цьому випадку ми легко це забудемо

Ми всі повинні дати частину бідним,

Але замість цього я сиджу і граю на трубі за тисячу доларів

Але якщо ми працюємо разом,

З єдиним життям, яке ми мусимо прожити,

Життя може бути не таким поганим,

І якщо ми допоможемо один одному

Ми можемо створити це чудове кліше

Все, що ми мали, — це знайти увагу

Привіт, містер Сонце на небі,

Хіба ви не знаєте, що ваші дні злічені?

І все, що під тобою, помре

Чи знають вони вашу атомну структуру?

Але коли ми дивимось на  вас,

Все, що ми думаємо — це про те, чи зможемо засмагати.

Кожен політик,

Кожен король і кожен блазень

І всіх, кого ви коли-небудь полюбите чи зустрінете

Кожна довгошукана місія,

Кожна усмішка і кожна хмура,

І скрізь ви коли-небудь відпочиваєте ногами

І кожна горда релігія, кожен брудний гуртожиток коледжу

І всі надії дитини, кожне затишшя перед бурею

І кожна людська дурість, якщо це подобається чи якщо ні,

Все ще пливе в нескінченному часі й просторі

На крихітній ніжно-блакитній крапці.