Krishnamurti - Peter Wolf Crier

Aware you wept upon your wings

To curse a flight that made the rains drown the height you called home

The ground was safe under a watchful king

You ever want disgrace before the mind you called your own?

You left each lullaby to sing itself to sleep

I never heard my voice becoming mean

And of our earthly things given to their own means

I never raised an open hand to hear you scream

You left your legs entwined to climb above forbidden skies

Arrived silently before the night

And at greater feat you drank each star within your reach

Awake to find the sun in your sight

When last the light and heat had melted off your broken beak

You cried, «Oh why?»

Saved from uncertain fall you clang upon a branch you hugged

In fright, Oh why?

But when its gaze is not mistaken for its rays

You will not climb around the clock until its time comes today

Comes today

Comes today

Знай, що ти плакав на своїх крилах

Проклинати політ, через який дощі затопили висоту, яку ви називали домом

Під пильним королем земля була безпечна

Ви коли-небудь хотіли ганьби перед розумом, який назвали своїм?

Ви залишили кожну колискову заспівати саму за спати

Я ніколи не чув, щоб мій голос став підлим

І з наших земних речей, відданих на власні кошти

Я ніколи не піднімав руку, щоб почути, як ви кричите

Ви залишили свої ноги переплетеними, щоб піднятися над забороненим небом

Прийшов мовчки перед ніччю

І в великому подвигі ви випили кожну зірку в межах вашої досяжності

Прокиньтеся, щоб знайти сонце в очах

Коли востаннє світло й тепло розтанули з вашого зламаного дзьоба

Ви плакали: «О, чому?»

Врятуючись від невизначеного падіння, ти ляскаєш об гілку, яку обіймав

Злякавшись, чому?

Але коли його погляд не приймають за його промені

Цілодобово не лізеш, поки сьогодні не прийде час

Приходить сьогодні

Приходить сьогодні