Zwei in einem Boot - Peter Maffay

Seit der Hafen schläft

Ist Ruhe in der Ferne

Kleine Lichter glüh'n

Ein Himmel voller Sterne

Zwei in einem Boot

Draußen auf dem Meer

Lassen diese Nacht nicht ungenutzt

Und der Mond taucht auf

Er wandert durch die Wolken

Um nach Stunden dann

Wieder einzutauchen

Die zwei im selben Boot

Deuten einen Stern

Wünschen sich, dass diese Nacht

Sie niemals mehr verlässt

Und der Wind weht in die Segel

Und die Flut bedeckt ihre Ufer

Und die Nacht verliert die Sterne

An den Tag, den neuen Tag

Der Wind flaut ab

Stiller, langer Atem

Ein lauter Möwenschrei

Der Tag will nicht mehr warten

Und die zwei im selben Boot

Umarmen noch die Nacht

Sie hat beiden mehr als sonst

Liebe beigebracht

Und der Wind weht in die Segel

Und die Flut bedeckt ihre Ufer

Und die Nacht verliert die Sterne

An den Tag, den neuen Tag

Der Leuchtturm blinkt (so wie das schon immer war)

Zeigt den Weg zurück zum Hafen (so wie das schon immer war)

Und im Morgenrot (so wie das schon immer war)

Beginnt die Nacht zu schlafen (so wie das schon immer war)

Die zwei im selben Boot

Schlafen mit ihr ein

Wird sie nur Erinnerung sein

Im ersten Sonnenschein

Und der Wind weht in die Segel

Und die Flut bedeckt ihre Ufer

Und die Nacht verliert die Sterne

An den Tag, den neuen Tag

Так як порт спить

Це мир на відстані

Маленькі вогники світяться

Небо, повне зірок

Двоє в одному човні

На морі

Не дозволяйте, щоб ця ніч пройшла даремно

І з’являється місяць

Він іде крізь хмари

Тоді в неробочий час

Зануртеся назад

Двоє в одному човні

інтерпретувати зірку

Побажайте цього сьогодні ввечері

ніколи не залишай її

І вітер віє в вітрила

І приплив накриває їхні береги

І ніч втрачає зірки

До дня, до нового дня

Вітер стихає

Все одно довгий вдих

Голосний крик чайки

День не хоче більше чекати

І двоє в одному човні

ще обійми ніч

У неї і того й іншого більше, ніж зазвичай

навчили любові

І вітер віє в вітрила

І приплив накриває їхні береги

І ніч втрачає зірки

До дня, до нового дня

Маяк блимає (як завжди)

Показує шлях назад до порту (як це було завжди)

А на світанку (як завжди було)

Почніть спати вночі (як завжди)

Двоє в одному човні

заснути з нею

Чи буде вона лише спогадом

На першому сонці

І вітер віє в вітрила

І приплив накриває їхні береги

І ніч втрачає зірки

До дня, до нового дня