Riesen-Glück - Peter Maffay

Daß die Sonne sich verdunkelt, hatte man schon oft gesehen

Daß die Vögel nicht mehr flogen, war vielleicht noch zu verstehn

Daß es plötzlich kälter wurde, lag gewiß am Abendlicht;

Doch das dumpfe Beben, das näher kam, verstand man einfach nicht

Man verkroch sich in den Häusern, niemand schlief in dieser Nacht

Nur die Kinder wurden eilig mit einem Trunk zur Ruh gebracht

Doch man hatte eins vergessen, und als keine Zeit mehr blieb

Hörte man es singen am Straßenrand, und es sang sein Lieblingslied

Riesen sind nur halb so groß, sind ja lange Zwerge bloß

Riesen haben Riesenangst, wenn man ihnen auf der Nase tanzt

Da erzitterte die Erde, und es zog ein Sturm herauf

Und die Menschen in den Häusern gaben alle Hoffnung auf

Dieses Kind war längst verloren.

Das war nun für alle klar

Denn es ahnte niemand in der Not, was da draußen geschehen war

Und dann trat er aus den Wäldern, der gefürchtete Gigant

Einen Baum von hundert Jahren knickte er mit einer Hand

Und er sah das kleine Wesen, das ihn nicht zu fürchten schien

Langsam kniete er sich zu dem Kind (hinab) und es sang sein Lied für ihn

Riesen sind nur halb so groß, sind ja lange Zwerge bloß

Riesen haben Riesenangst, wenn man ihnen auf der Nase tanzt

Доводилося часто бачити, що сонце темніє

Можливо, було зрозуміло, що птахи більше не літають

Те, що раптово похолодало, безперечно, пов’язано з вечірнім світлом;

Але ти просто не міг зрозуміти тупого тремтіння, яке наближалося

Один ховався по хатах, цю ніч ніхто не спав

Лише дітей поспішно привели відпочити з напоєм

Але одне забув, і коли вже не було часу

Ви могли почути, як він співав на узбіччі дороги, і він співав свою улюблену пісню

Велетні лише наполовину менші, довгі карлики — це саме те

Гіганти жахаються, якщо танцювати їм на носах

Тоді земля затремтіла і піднялася буря

І люди в хатах залишили всяку надію

Ця дитина давно втрачена.

Тепер це було зрозуміло всім

Бо ніхто з екстренних не підозрював, що там сталося

І тоді він вийшов з лісу, страшний велетень

Однією рукою він зламав столітнє дерево

І він побачив маленьке створіння, яке, здавалося, його не боялося

Він повільно опустився на коліна до дитини, і вона заспівала йому свою пісню

Велетні лише наполовину менші, довгі карлики — це саме те

Гіганти жахаються, якщо танцювати їм на носах