Treebeard's Song - Christopher Lee

In the willow-meads of Tasarinan I walked in the Spring.

Ah!

the sight and the smell of the Spring in Nantasarion!

And I said that was good.

I wandered in summer in the elm-woods of Ossiriand.

Ah!

the light and the music in the Summer by the Seven Rivers of Ossir!

And I thought that was best.

To the beeches of Neldoreth I came in the Autumn.

Ah!

the gold and the red and the sighing leaves in the

Autumn in Taur-na-neldor!

It was more than my desire.

To the pine trees upon the highland of Dorthonion

I climbed in the winter.

Ah!

the wind and the whiteness and the black branches of Winter upon

Orod-na-Thon!

My voice went up and sang in the sky.

And now all those lands lie under the wave

And I walk in Ambarona, in Tauremorna, in Aldalome,

In my own land in the country of Fangorn,

Where the roots are long,

And the years lie thicker than the leaves

in Tauremornalomee

У вербових меду Тасарінана я гуляв Навесні.

Ах!

вид і запах весни в Нантасаріоні!

І я сказала, що це добре.

Влітку я блукав у в’язових лісах Оссіріанда.

Ах!

світло й музика влітку біля семи річок Оссіра!

І я думав, що це найкраще.

До буків Нелдорет я прийшов восени.

Ах!

золото, червоне і зітхає листя в 

Осінь у Таур-на-Нельдорі!

Це було більше, ніж моє бажання.

До сосни на високогір’ї Дортоніон

Я лазила взимку.

Ах!

вітер і білизна і чорні гілки Зими на

Ород-на-Тон!

Мій голос піднявся і заспівав в небі.

А тепер усі ті землі лежать під хвилею

І я гуляю в Амбароні, Тауреморні, Алдаломе,

На моїй власній землі в країні Фангорн,

Де коріння довге,

І роки лежать товщі за листя

у Тауреморналомі