L'emigrant - Peret

Dolça Catalunya,

pàtria del meu cor,

quan de tu s’allunya

d’enyorança es mor.

Hermosa vall, bressol de ma infantesa,

blanc Pirineu,

marges i rius, ermita al cel suspesa,

per sempre adéu!

Arpes del bosc, pinsans i caderneres,

cantau, cantau,

jo dic plorant a boscos i riberes:

adéu-siau!

Dolça Catalunya,

pàtria del meu cor,

quan de tu s’allunya

d’enyorança es mor.

Adéu, germans: adéu-siau, mon pare,

ja no us veuré més!

Oh!

si al fossar on jau ma dolça mare,

jo el llit tingués!

Oh mariners, el vent que me’n desterra

que em fa sofrir!

Estic malalt, mes ai!

porteu-me en terra,

que hi vull morir!

O dolça Catalunya,

pàtria del meu cor,

quan de tu s’allunya

d’enyorança es mor.

Dolça Catalunya,

батьківщина мого серця

коли він відходить від тебе

туга вмирає.

Прекрасна долина, колиска дитинства,

білі Піренеї,

береги й річки, скит у небі призупинений,

назавжди до побачення!

Лісові пазурі, зяблики і щигли,

співав, співав,

Я кажу, плачу в лісах і берегах:

до побачення!

Dolça Catalunya,

батьківщина мого серця

коли він відходить від тебе

туга вмирає.

До побачення, брати, до побачення, тато,

Я тебе більше не побачу!

Ой!

якщо в могилі, де лежить моя мила мати,

У мене було ліжко!

Ой, моряки, вітер мене проганяє

це змушує мене страждати!

Я хворий, на жаль!

звали мене на землю

що я хочу там померти!

Солодка Каталонія,

батьківщина мого серця

коли він відходить від тебе

туга вмирає.