Hatıralarım - Perdenin Ardındakiler

Ölümünü düşünemeden

Şehrine yağmuru getiremeden

Dudaklarına yine dokunamadan

Yaşamak çok zor

Geri geri yürüyorum ben

Kalbine tekrar dönemiyorum

Öpemiyorum, yüzüne bakamıyorum

Bir yaprak gibi dökülüyorum

Yüzüne baharlar doğdu

Topraklar dokundu tenine bu gece

Ölüm kokar hatıralarım

Doğrular beni kandırıyor yine

Yüzüne baharlar doğdu

Topraklar dokundu tenine bu gece

Ölüm kokar hatıralarım

Doğrular beni kandırıyor yine

Kelimeler siliniyor kendiliğinden

Artık yalnız kalamıyorum

Korkuyorum aklımı kaybediyorum

Daha fazla şarkı yazamıyorum

Kayboluyor hatıralarım

Gençliğim, çocukluk anılarım

Bir boşlukta rüyalar görüyorum

İstemediğim birine dönüşüyorum

Yüzüne baharlar doğdu

Topraklar dokundu tenine bu gece

Ölüm kokar hatıralarım

Doğrular beni kandırıyor yine

Yüzüne baharlar doğdu

Topraklar dokundu tenine bu gece

Ölüm kokar hatıralarım

Doğrular beni kandırıyor yine

не думаючи про смерть

Не приносячи дощ у своє місто

Знову не торкаючись губ

так важко жити

Я йду задом наперед

Я не можу повернутися до твого серця

Я не можу цілувати, я не можу дивитися на твоє обличчя

Я падаю, як лист

На твоєму обличчі народилася весна

Сьогодні вночі землі торкнулися твоєї шкіри

Мої спогади пахнуть смертю

Правда знову мене обманює

На твоєму обличчі народилася весна

Сьогодні вночі землі торкнулися твоєї шкіри

Мої спогади пахнуть смертю

Правда знову мене обманює

Слова видаляються

Я більше не можу бути один

Я боюся, що з’їду з розуму

Я не можу більше писати пісні

Мої спогади зникають

Моя молодість, мої спогади дитинства

Я мрію у вакуумі

Я перетворююся на того, кого не хочу

На твоєму обличчі народилася весна

Сьогодні вночі землі торкнулися твоєї шкіри

Мої спогади пахнуть смертю

Правда знову мене обманює

На твоєму обличчі народилася весна

Сьогодні вночі землі торкнулися твоєї шкіри

Мої спогади пахнуть смертю

Правда знову мене обманює