O Sol e a Lua - Pequeno Cidadão, Taciana Barros, António Pinto

O Sol pediu a Lua em casamento

Disse que já a amava há muito tempo

Desde a época dos dinossauros, pterodátilos, tiranossauros

Quando nem existia a bicicleta, nem o velotrol, nem a motocicleta

Mas a Lua achou aquilo tão estranho:

«Uma bola quente que nem toma banho?

Imagine só?

Tenha dó!

Pois meu coração não pertence a ninguém

Sou a inspiração de todos os casais

Dos grandes poetas aos mais normais

Sai pra lá, rapaz!»

O Sol pediu a Lua em casamento

E a Lua disse: «Não sei, não sei, não sei, me dá um tempo»

O Sol pediu a Lua em casamento

E a Lua disse: «Não sei, não sei, não sei, me dá um tempo»

E 24 horas depois, o Sol nasceu, a Lua se pôs, e…

O Sol pediu a Lua em casamento

E a Lua disse: «Não sei, não sei, não sei, me dá um tempo»

E o Sol, congelou seu coração

Mas o Astro-Rei, com todos os seus planetas

Cometas, asteróides, Terra, Marte, Vênus, Netuno e Urano

Foi se apaixonar justo por ela

Que o despreza e o deixa esperar

Acontece que o Sol não se conformou

Foi pedir ao vento para lhe ajudar

Mas o vento nem sequer parou

Pois não tinha tempo para conversar

O Sol, sem saber mais o que fazer

Com tanto amor pra dar, começou a chorar

E a derreter, começou chover e a molhar, e a escurecer

O Sol pediu a Lua em casamento

E a Lua disse: «Não sei, não sei, não sei, me dá um tempo»

O Sol pediu a Lua em casamento

E a Lua disse: «Não sei, não sei, não sei, me dá um tempo»

E 24 horas se passaram, e outra vez, o Sol se pôs, a Lua nasceu

E de novo, e de novo, e de novo…

O Sol pediu a Lua em casamento

E a Lua disse: «Não sei, não sei, não sei, me dá um tempo»

E o Sol, congelou seu coração

Se a Lua não te quer, tudo bem

Você é lindo, cara

E seu brilho, vai muito mais além

Um dia, você vai encontrar alguém

Que, com certeza, vai te amar também

Сонце попросило Місяця заміж

Сказав, що любить її давно

З часів динозаврів, птеродактилів, тиранозаврів

Коли не було навіть велосипеда, ні велотроля, ні мотоцикла

Але Місяцю це було так дивно:

«Гарячий м’яч, який навіть не приймає душ?

Просто уяви?

Зжаліться!

Бо моє серце нікому не належить

Я натхнення всіх пар

Від великих поетів до найзвичайніших

Виходь, хлопче!»

Сонце попросило Місяця заміж

І Місяць сказав: «Я не знаю, я не знаю, я не знаю, дай мені перерву»

Сонце попросило Місяця заміж

І Місяць сказав: «Я не знаю, я не знаю, я не знаю, дай мені перерву»

А через 24 години Сонце зійшло, Місяць зайшов, і…

Сонце попросило Місяця заміж

І Місяць сказав: «Я не знаю, я не знаю, я не знаю, дай мені перерву»

І Сонце, заморозило твоє серце

Але Астро-король з усіма його планетами

Комети, астероїди, Земля, Марс, Венера, Нептун і Уран

Це було просто закохатися в неї

Хто його зневажає і дає йому чекати

Виявилося, що Сонце не відповідало

Він пішов просити вітер допомогти йому

Але вітер навіть не зупинився

Бо в мене не було часу поговорити

Соль, не знаючи, що ще робити

З такою великою любов’ю, яку він дарував, він почав плакати

А воно тануло, пішов дощ і намокло, і стало темно

Сонце попросило Місяця заміж

І Місяць сказав: «Я не знаю, я не знаю, я не знаю, дай мені перерву»

Сонце попросило Місяця заміж

І Місяць сказав: «Я не знаю, я не знаю, я не знаю, дай мені перерву»

І минуло 24 години, і знову сонце зайшло, місяць народився

І знову, і знову, і знову...

Сонце попросило Місяця заміж

І Місяць сказав: «Я не знаю, я не знаю, я не знаю, дай мені перерву»

І Сонце, заморозило твоє серце

Якщо Місяць не хоче вас, це добре

ти красивий чоловік

І його блиск йде набагато далі

Одного разу ти зустрінеш когось

Хто вас теж неодмінно полюбить