La Prima Sigaretta - Peppino Di Capri

E la prima sigaretta fumata nel bosco di sera

Giochi d’ombre, colori, di luce sotto i raggi di luna

Esperienze di giochi d’amore maturati col tempo

E soffrire nel sentirti dir sempre «Non è questo il momento»

Con la scusa, poi, di fare due passi non tornare per ore

Mentre tutti ci stavan cercasndo io t’insegnavo l’amore

Fra i sospiri e i lamenti del vento ad ogni muto richiamo

Ti stringevo dicendo a me stesso «Dio, ma quanto ti amo»

Dicevi tu «Io sarò tua col tempo»

E invece poi sei andata via nel vento

E adesso passo i giorni a chiedermi

Se sei stata vera

Oppure se hai voluto illudermi

Così… di te…

E la brezza del vento giù al fiume ti sfiorava i capelli

Il mio volto, il tuo volto, il silenzo era un volo di uccelli

Incontrarsi con gli occhi e parlarsi con la voce del cuore

E poi stringersi forte ed amarsi nel cammino del sole

Dicevi tu «Io sarò tua col tempo»

E invece poi sei andata via nel vento

E adesso passo i giorni a chiedermi

Se sei stata vera

Oppure se hai voluto illudermi

Così… di te…

І перша сигарета викурена в лісі ввечері

Гра тіней, кольорів, світла під променями місяця

Досвід любовних ігор з часом дозрів

І страждати, коли ти завжди говориш: "Не час"

Тож із приводом прогулятися й годинами не повертатися

Поки нас усі шукали, я навчив тебе кохання

Між зітханням і стогоном вітру при кожному тихому поклику

Я обійняла тебе, кажучи собі "Боже, як сильно я тебе люблю"

Ти сказав: "Я буду твоїм з часом"

Але потім ти пішов на вітрі

А тепер я проводжу свої дні, дивуючись

Якби ти був правдою

Або якби ти хотів мене обдурити

Отже... про тебе...

І вітер, що вітер внизу біля річки, розчісував твоє волосся

Моє обличчя, твоє обличчя, тиша була польотом птахів

Зустрічайся очима і говори голосом серця

А потім міцно тримайтеся і любіть один одного на шляху сонця

Ти сказав: "Я буду твоїм з часом"

Але потім ти пішов на вітрі

А тепер я проводжу свої дні, дивуючись

Якби ти був правдою

Або якби ти хотів мене обдурити

Отже... про тебе...