Wake up, It's Raining - Pemberley

Wake Up, It’s Raining

Pemberley

Visitors in my sleep

Sweet faces long unseen

It’s so good to meet you

But you are breaking my heart

Because when I wake you’ll be gone

Wake Up, It’s Raining and I want to go home

It’s like two tons of pressure weighing down my bones

The sky is grey I stumble to my bed below

I’m so lost I can’t out which way, which way to go

Can’t find out which way, which way to go

The house where we once played is now an empty grave

With weeds growing up through the floors

Oh we tried to move on up from the places we had loved

But now we can’t escape those memories

Wake Up, It’s Raining and I want to go home

It’s like two tons of pressure weighing down my bones

The sky is grey I stumble to my bed below

I’m so lost I can’t find out which way, which way to go

Awake I read to know I am not alone

I turn and reach for you won’t sleep until the dawn

Wake Up, It’s Raining and I want to go home

It’s like two tons of pressure weighing down my bones

The sky is grey I stumble to my bed below

I’m so lost I can’t out which way, which way to go

Can’t find out which way, which way to go

Awake I read to know I am not alone

I turn and reach for you won’t sleep until the dawnm

Прокинься, йде дощ

Пемберлі

Відвідувачі уві сні

Милі обличчя, яких давно не бачили

Мені так приємно знайомитись

Але ти розбиваєш мені серце

Тому що коли я прокинусь, ти зникнеш

Прокинься, йде дощ, і я хочу йти додому

Це як дві тонни тиску, що тисне на мої кістки

Небо сіре, я спотикаюся до свого ліжка внизу

Я так заблукав, що не можу вибрати, куди піти

Не можу з’ясувати, у який бік, яким шляхом йти

Дім, де ми колись грали, тепер порожня могила

З бур’янами, що ростуть крізь підлогу

О, ми намагалися відійти від місць, які любили

Але зараз ми не можемо втекти від цих спогадів

Прокинься, йде дощ, і я хочу йти додому

Це як дві тонни тиску, що тисне на мої кістки

Небо сіре, я спотикаюся до свого ліжка внизу

Я так заблукав, що не можу зрозуміти, куди, яким шляхом йти

Прокинувшись, я читаю, щоб знати, що я не самотній

Я обертаюся і тягнусь до тебе, не засну до світанку

Прокинься, йде дощ, і я хочу йти додому

Це як дві тонни тиску, що тисне на мої кістки

Небо сіре, я спотикаюся до свого ліжка внизу

Я так заблукав, що не можу вибрати, куди піти

Не можу з’ясувати, у який бік, яким шляхом йти

Прокинувшись, я читаю, щоб знати, що я не самотній

Я обертаюся і тягнусь до тебе, не засну до світанку