A Reason Unseen - Pellek

A reason unseen in a dream waiting to be dreamed

Cries out from the withered husk of this man

Unremembered and buried on a shoal of memory:

A little boy lost in a distant tide of time run aground

Clutches his covers and prays in the night

Sings a soft song for his mother and an imagined friend

A self-imposed view through the space between the bars

Of who we are and who we think we are

Reveals all that remains to be seen in the windows to his soul;

And now separated still, incapable of fight or flight

He chooses to detach, disengage and

Disappear once again in his marvelous method of reclusion

Причина, небачена у сні, яка чекає, щоб її приснили

Кричить із висохлого лушпиння цього чоловіка

Незгаданий і похований на косяку пам’яті:

Маленький хлопчик, загублений у далекій хвилі часу, сів на мілину

Хапається за покривало й молиться вночі

Співає ніжну пісню для мами та уявного друга

Самонакладний вид крізь простір між ґратами

Про те, ким ми є і ким ми себе вважаємо

Розкриває його душі все, що залишається побачити у віконах;

А тепер ще розлучені, нездатні ні боротися, ні втекти

Він вирішує від’єднатися, роз’єднати і

Зникнути знову в його дивовижному методі відлюднення