911 - Пэйнер

Я неприятен себе максимально,

А че говорить про других???

Давно ненавижу людей

И выходит так, что эгоистов беру за своих

Тут важна только цель и ничего больше

Сегодня иначе нельзя

Автобусы больше не ходят

Маршруты заброшены, веришь лишь только в себя

Мой голос пережат, это не просто так

Я задыхаюсь, дайте мне свежего воздуха

И вот уж в голове антракт

Копания внутри себя — это не просто «факты»

Ты хочешь быть таким, как все

Пробирать на смех, чтоб видна была душа,

Но кислород во сне, отдохнем после,

А пока нужно бежать!

В голове боль

На руках копоть и кровь, что никогда не исчезнет

Я стреляю в упор теми строками, что никогда не раскроются в песнях

Мы сражаемся с теми, кому бесполезно стучать

Вызывай катафалк

«911» здесь не поможет.

Иду на таран

Я вижу лунный свет.

В конце тонеля тьма

Она шепчет на ухо: «Только не смотри назад»

Всего один момент — тебе надо бежать

По боку градиент и осуждающий взгляд

Настал новый день, значит — новый бокал

Мы травим ту боль, что внутри, но пока

Только та тень, движет с тобой в новый день

Как бы кто не нападал

Но свет потухнет рано или поздно

«Делай дело пока чистый воздух»

Это все, что слышу в голове

Напротив моя тень затмила мою цель

На ощупь, ползком, закрыты глаза

Коль видишь — везет, тут нет веры слезам

Ведь 911 здесь не поможет

Единственный способ — идти на таран

В голове боль

На руках копоть и кровь, что никогда не исчезнет

Я стреляю в упор теми строками, что никогда не раскроются в песнях

Мы сражаемся с теми, кому бесполезно стучать

Вызывай катафалк

«911» здесь не поможет.

Иду на таран

Я неприємний собі максимально,

А що говорити про інших???

Давно ненавиджу людей

І виходить так, що егоїстів беру за своїх

Тут важлива тільки мета і нічого більше

Сьогодні інакше не можна

Автобуси більше не ходять

Маршрути занедбані, віриш лише в себе

Мій голос перетиснутий, це не просто так

Я задихаюсь, дайте мені свіжого повітря

І ось вже в голові антракт

Копання всередині себе - це не просто «факти»

Ти хочеш бути таким, як усі

Пробирати на сміх, щоб видна була душа,

Але кисень у сні, відпочинемо після,

А поки треба бігти!

У голові біль

На руках кіптява і кров, що ніколи не зникне

Я стріляю в упор тими рядками, що ніколи не розкриються в піснях

Ми боремося з тими, кому марно стукати

Викликай катафалк

«911» тут не допоможе.

Іду на таран

Я бачу місячне світло.

В кінці тонелю темрява

Вона шепоче на вухо: «Тільки не дивись назад»

Лише один момент — тобі треба бігти

Збоку градієнт і засуджуючий погляд

Настав новий день, значить новий келих

Ми травимо ту болю, що всередині, але поки що

Тільки та тінь, рухає з тобою в новий день

Як би хто не нападав

Але світло погасне рано чи пізно

«Роби справу поки що чисте повітря»

Це все, що чую в голові

Навпаки моя тінь затьмарила мою мету

На дотик, повзком, заплющені очі

Коли бачиш — щастить, тут немає віри сльозам

Адже 911 тут не допоможе

Єдиний спосіб— йти на таран

У голові біль

На руках кіптява і кров, що ніколи не зникне

Я стріляю в упор тими рядками, що ніколи не розкриються в піснях

Ми боремося з тими, кому марно стукати

Викликай катафалк

«911» тут не допоможе.

Іду на таран