Tilbage Til Start - Pede B

Det hele kører i ring

Det flytter ingenting

Igen, igen, igen, igen, igen

Det hele køre i ring

Det flytter ingenting (yeah, yeah, yeah)

Min mor er vokset op i en ejemdom i Ballerups Stationsby

Flowerpower tiden, længe før generation Y

Mormor og morfar var teenage forældre

Men manglede aldrig noget, var de flittigste mennesker

Og Ballerup var samligspunkt, for familier med unger

Der løb og legede med smilehuller og beskidte bukser

Danske børn kombineret med en masse af dem

Der kom fra Jokuslavien, Pakistan og Italien

Min mor var ret lille da hendes storesøster fik

Kysset lidt med en Nord-italiener der besøgte tit

De fandt sammen og det føltes fedt, næsten lykkeligt

Du ved, julelys i øjnene og sød musik

De fik et barn, måske lidt tidligt vil nogen mene

Men alder er vel kun et tal i det store hele

Flyttede til Baltorpvej for at kunne bo og dele

En fremtid sammen, hånd i hånd ned af brostenene

(Omkvæd x2)

Tilbage til start, det hele kører i ring

Du tror vi er oppe i fart, vi flytter ingenting

Klar parat, så forsøger vi igen, igen, igen, igen, igen

(2.Vers)

Sødeste elskling, verden kører i selvsving

Tror at alt det ændrer sig af ønsketænkning

For vi er på dybt vand, det en søsætning

Det hårdt at komme op, ligesom MØs flætning

Min onkel har altid lignet en Italiener boss

Med mørk hud og muskler, så det gjorde mine fætre os

Den ældste af dem han blev født i 1967

Mens min onkel målte op til huse på en byggeplads

Der er dumme mennesker over alt, også i den lille by

De kaldte dem spaghetti og råbte af dem i vildens sky

Mødtes af vreden, når folk spøtted på gaden

Hvor der før var harmoni var nu afløst af balade

En ting er mennesker, der skælder og smælder

Men gradvist ku min onkel ikke få arbejde længere

Det virkede næsten halvtrippet

Hvordan de gik fra glansbilled

Til et slap i ansigtet

(Omkvæd x2)

Tilbage til start, det hele kører i ring

Du tror vi er oppe i fart, vi flytter ingenting

Klar parat, så forsøger vi igen, igen, igen, igen, igen

(3.Vers)

Min familie var ik' tudemarier

De står stolt uanset hvad idioterne siger

Men det skræmmende at se, hvilket trusler det giver

Når man mixer en lille smule kultur og værdier

For efter et par år i landet gav min onkel pludselig op

Træt af at blive behandlet som om han ikke kunne nok

Anden rangs på grund af landegrans

Så han valgte igen, at flytte og tage familien tilbage til Italien

Se, jeg skammer mig en smule på mit lands vegne

Når jeg ser hvordan mit land det behandler sine egne

Ja, jeg sagde sine egne, han havde et hjem her

Og hvis vi bliver ved med at dele op i farver når vi ingen vegne

Rød og hvid er ligesom toast med marmelade

Træt af den samme vrede når det kommer til fremmedhad

Som om der kommet et hak i den gamle plade

Alt kører i ring hvor vi burde se fremad

Це все йде по колу

Це нічого не рухає

Знову, знову, знову, знову, знову

Все це бігає по колу

Він нічого не рухає (так, так, так)

Моя мати виросла в маєтку в Баллеруп'с Стейшнбі

Час Flowerpower, задовго до покоління Y.

Бабуся і дідусь були батьками-підлітками

Але ніколи ні в чому не бракували, були найстараннішими людьми

А Баллеруп був місцем зустрічі сімей з дітьми

Туди бігали і гралися з дірками посмішки і брудними штанами

Датські діти поєднувалися з багатьма з них

Він прийшов з Юкославії, Пакистану та Італії

Моя мама була дуже маленькою, коли з’явилася її старша сестра

Поцілувався трохи з північним італійцем, який часто був у гостях

Вони зібралися разом, і було круто, майже щасливо

Знаєте, різдвяні вогники в очах і мила музика

У них народилася дитина, може, трохи рано хтось подумає

Але вік, мабуть, за великим рахунком лише цифра

Переїхав до Балторпвей, щоб мати можливість жити та ділитися

Майбутнє разом, рука об руку вниз по бруківці

(Приспів х2)

Повертаючись до початку, все йде по колу

Ви думаєте, що ми в курсі, ми нічого не рухаємо

Готово готово, потім пробуємо ще раз, ще раз, ще раз, ще раз, ще раз

(2-й куплет)

Наймиліша кохана, світ крутиться

Повірте, що все це змінює бажання

Оскільки ми на глибокій воді, це запуск

Важко встати, як коса МØ

Мій дядько завжди виглядав як італійський бос

З темною шкірою та м’язами, як і мої двоюрідні брати

Найстарший з них він 1967 року народження

Поки дядько міряв до будинків на будівництві

Скрізь є дурні люди, навіть у маленькому містечку

Вони називали їх спагетті і кричали на них у дикій хмарі

Зустрічали з гнівом, коли жартували на вулиці

Там, де раніше була гармонія, тепер замінила балада

Одне – це люди, які лають і шлепають

Але поступово дядько вже не міг влаштуватися на роботу

Здавалося, що він майже наполовину спотикався

Як вони пішли від глянцевого зображення

За ляпас

(Приспів х2)

Повертаючись до початку, все йде по колу

Ви думаєте, що ми в курсі, ми нічого не рухаємо

Готово готово, потім пробуємо ще раз, ще раз, ще раз, ще раз, ще раз

(вірш 3)

Моя сім’я не була тудемарієм

Вони пишаються, що б не казали ідіоти

Але страшно дивитися, які загрози це несе

Коли змішуєш трохи культури та цінностей

Бо після кількох років перебування на дачі мій дядько раптом здався

Втомився від того, що до нього ставляться так, ніби він не може зробити достатньо

Другий ранг через сухопутний кордон

Тому він знову вирішив переїхати і повернути сім’ю до Італії

Бачите, мені трохи соромно за свою країну

Коли я бачу, як моя країна ставиться до своєї

Так, я сказав своє, у нього тут був дім

І якщо ми продовжуватимемо ділитися на кольори, ми нікуди не дійдемо

Червоне і біле, як тост з варенням

Втомився від того ж гніву, коли справа доходить до ксенофобії

Ніби в старій плиті заїхала виїмка

Все йде по колу, де ми повинні дивитися вперед