De Tyske Soldater - Pede B

For ti år siden på et lille hospital

Der holdt han sit livs allersidste tale

For der var noget som de hellere måtte finde frem igen

For hans søster boede stadigvæk i deres barndomshjem

Og under gulvbrædderne der lå det stadig

Støvet, rustent, koldt og ubehageligt

De ringede da de fandt den

Betjenten fra Hillerød var ved at få kaffen galt i halsen

Ingen af os kendte detaljerne

For han har aldrig rigtig fortalt om det

Men frihedsfonden gav ham penge til sin dødsdag

Hvilket siger mig der lå noget seriøst bag

Det gir' mig noget at leve op til

Vil så gerne tænke jeg kan stå der med folkene

Men jeg må droppe det, selvom tanken den er lokkende

Kan ikk' sætte mig ind i hvordan de så på odds’ne

Vender mit syn mod de faner

Der stod på halvt på grund af tyske soldater

Vi så dem som syge psykopater

Der gik rundt i gaden som et syret teater

Min familie gjorde ord til handling

Og valgte med den satsning at risikere alting

Ved ikke om det var sådan jeg vil ha tacklet det

Men jeg ønsker det brændende

Min morfars storebror tog sin afsked ved

At fortælle hvor maskingeværet var gravet ned

For de var frihedskæmpere, og det er tit jeg tænker

Om jeg ku' gøre som disse mennesker

Ville væde med jeg ville hade de tyske soldater

Opfordre folk til at skyde på de tabere

Ønske de var i overfyldte lokaler

Der blev bombarderet med bly og granater

Eller andre våben, lige i kraniet på dem

Spytte i gulvet når folk nævnte navnet på dem

Folk valgte side og endte med at dø for dem

Min bedste vens oldefar faldt ved østfronten

Og vi har set billeder i sort hvid

Af ham som nazist fra en alt for fjern fortid

Vi havde forfædre på hver vores side

Så jeg gad godt vide

Om vi overhovedet ville kunne sammen

Hvis vi havde levet i den kulde sammen

For når hadet i dig hyler og vræler

Ser du kun tyske soldater

Min morfars storebror tog sin afsked ved

At fortælle hvor maskingeværet var gravet ned

For de var frihedskæmpere, og det er tit jeg tænker

Om jeg ku' gøre som disse mennesker

Десять років тому в маленькій лікарні

Там він виголосив останню промову у своєму житті

Тому що було щось, що їм краще з’ясувати знову

Бо його сестра ще жила в будинку їхнього дитинства

А під дошками підлоги воно й досі лежало

Пильний, іржавий, холодний і незручний

Вони зателефонували, коли знайшли

Офіцер з Хіллереда не так брав каву в горло

Ніхто з нас не знав подробиць

Тому що він ніколи не розповідав про це

Але Фонд Свободи дав йому гроші на день смерті

Це говорить мені, що за цим стояло щось серйозне

Це дає мені до чого жити

Я так хотів би думати, що я можу стояти там з людьми

Але я мушу кинути це, навіть якщо ця думка спокуслива

Не можу зрозуміти, як вони дивилися на шанси

Перевертає зі своїм модом вкладки

Там стояли наполовину через німецьких солдатів

Ми бачили їх як хворих психопатів

Воно ходило по вулиці, як кислотний театр

Моя родина перетворила слова на дії

І з цією ставкою вирішив ризикнути всім

Не знаю, чи так би я впорався з цим

Але я хочу, щоб він горів

Старший брат мого діда попрощався

Щоб розповісти, де закопали кулемет

Бо вони були борцями за свободу, і я так часто думаю

Якби я міг зробити, як ці люди

Б’юся об заклад, що я ненавиджу німецьких солдатів

Заохочуйте людей стріляти в тих, хто програв

Хотілося б, щоб вони були в переповнених кімнатах

Їх закидали свинцем і гранатами

Або іншу зброю, прямо в черепі

Плювати в підлогу, коли люди згадували їх ім'я

Люди обирали сторону і в кінцевому підсумку вмирали за них

Прадід мого найкращого друга впав на східному фронті

І ми бачили чорно-білі фотографії

Ним як нацистом із дуже далекого минулого

У нас з кожного боку були предки

Тож мені було цікаво

Якби ми взагалі могли бути разом

Якби ми разом жили в такому морозі

Бо коли ненависть у тобі виє й виє

Ви бачите лише німецьких солдатів

Старший брат мого діда попрощався

Щоб розповісти, де закопали кулемет

Бо вони були борцями за свободу, і я так часто думаю

Якби я міг зробити, як ці люди