Alento - Paulinho da Viola

Violão esquecido num canto é silêncio

Coraç£o encolhido no peito é desprezo

Solidão hospedada no leito é ausência

A paixão refletida num pranto, ai, é tristeza

Um olhar espiando o vazio é lembrança

Um desejo trazido no vento é saudade

Um desvio na curva do tempo é distância

E um poeta que acaba vadio, ai, é destino

A vida da gente é mistério

A estrada do tempo é segredo

O sonho perdido é espelho

O alento de tudo é canç£o

O fio do enredo é mentira

A história do mundo é brinquedo

O verso do samba é conselho

E tudo o que eu disse é ilusão

Забута в кутку гітара - тиша

Серце, стиснуте в грудях, - презирство

Самотність, що панує в ліжку, - відсутність

Пристрасть, відображена в крику, о, це смуток

Погляд, що заглядає в порожнечу, — це спогад

Бажання, принесене вітром, - це ностальгія

Відхиленням кривої часу є відстань

І поет, який закінчується бродягою, о, це доля

Життя людей - це загадка

Дорога часу таємниця

Втрачена мрія – дзеркало

Подих усього — пісня

Нитка сюжету – брехня

Історія світу - це іграшка

Вірш самби - це порада

І все, що я сказав, це ілюзія