And Death Shall Have No Dominion - Paul Kelly

And death shall have no dominion

Dead men naked they shall be one

With the man in the wind and the west moon;

When their bones are picked clean and the clean bones gone

They shall have stars at elbow and foot;

Though they go mad they shall be sane

Though they sink through the sea they shall rise again;

Though lovers be lost love shall not;

And death shall have no dominion

And death shall have no dominion

Under the windings of the sea

They lying long shall not die windily;

Twisting on racks when sinews give way

Strapped to a wheel, yet they shall not break;

Faith in their hands shall snap in two

And the unicorn evils run them through;

Split all ends up they shan’t crack;

And death shall have no dominion

And death shall have no dominion

No more may gulls cry at their ears

Or waves break loud on the seashores;

Where blew a flower may a flower no more

Lift its head to the blows of the rain;

Though they be mad and dead as nails

Heads of the characters hammer through daisies;

Break in the sun till the sun breaks down

And death shall have no dominion

І смерть не буде панувати

Мерці голі, вони будуть одним

З людиною на вітрі та західному місяці;

Коли їх кістки зібрали чистими, а чисті кістки зникли

Вони будуть мати зірки на лікті й стопі;

Хоч вони збожеволіють, вони будуть розумними

Хоч вони потонуть через море, вони знову піднімуться;

Хоча закохані загубляться, кохання не буде;

І смерть не буде панувати

І смерть не буде панувати

Під морськими звивами

Вони довго лежать не помруть від вітру;

Скручування на стійках, коли сухожилля піддаються

прив’язані до колеса, але вони не зламаться;

Віра в їхніх руках розірветься надвоє

І лихо єдинорога пробиває їх;

Розколіть всі кінці, вони не тріснуть;

І смерть не буде панувати

І смерть не буде панувати

Чайки більше не можуть плакати на вуха

Або хвилі гучно розбиваються на морські береги;

Там, де зірвало квітку, квітки більше не буде

Підняти голову під удари дощу;

Хоча вони божевілі й мертві, як цвяхи

Голови персонажів пробивають ромашки;

Загоряйтеся на сонці, поки сонце не зайде

І смерть не буде панувати