Кафе «Пушкин» - ПАУК Оркестр

Сегодня ночь был весенний дождь

И кто-то думал, что пройдёт гроза

И батл виски как кокаин

Мы начинаем свой волшебный полёт.

В метро так холодно и страшно

В конце тоннеля зловещий свет

Я пил пиво и даже курю

И мне обратно дороги нет.

Эскалатор вверх везёт меня.

Я увидел она шла вниз.

Я кричал вослед: «Я тебя узнал!»

А в кафе Пушкина нету.

Я стреляю из пистолета.

Где любовь в бриллиантовых шипах

В золотых берегах.

А в кафе Пушкина нету.

Я стреляю из пистолета.

Каждый ищет здесь свою мечту.

Звезды светят и горят в аду.

Холодный дождь тревожных улиц

Две тени вышли навстречу мне.

Сжимаю сталь и мертвый город

Идет навстречу моей судьбе.

Эскалатор вверх везёт меня.

Я увидел она шла вниз.

Я кричал вослед: «Я тебя узнал!»

А в кафе Пушкина нету.

Я стреляю из пистолета.

Где любовь в бриллиантовых шипах

В золотых берегах.

А в кафе Пушкина нету.

Я стреляю из пистолета.

Каждый ищет здесь свою мечту.

Звезды светят и горят в аду.

СОЛО

Эскалатор вверх везёт меня.

Я увидел она шла вниз.

Я кричал вослед: «Я тебя узнал!»

А в кафе Пушкина нету.

Я стреляю из пистолета.

Где любовь в бриллиантовых шипах

В золотых берегах.

А в кафе Пушкина нету.

Я стреляю из пистолета.

Каждый ищет здесь свою мечту.

Звезды светят и горят в аду.

Сьогодні ніч був весняний дощ

І хтось думав, що пройде гроза

І батл віскі як кокаїн

Ми починаємо свій чарівний політ.

У метро так холодно і страшно

Наприкінці тунелю зловісне світло

Я пив пиво і навіть курю

І мені назад дороги немає.

Ескалатор вгору везе мене.

Я побачив вона йшла вниз.

Я кричав услід: «Я тебе дізнався!»

А в кафе Пушкіна немає.

Я стріляю з пістолета.

Де кохання в діамантових шипах

У золотих берегах.

А в кафе Пушкіна немає.

Я стріляю з пістолета.

Кожен шукає тут свою мрію.

Зірки світять і горять в пекло.

Холодний дощ тривожних вулиць

Дві тіні вийшли мені назустріч.

Стислю сталь і мертве місто

Йде назустріч моїй долі.

Ескалатор вгору везе мене.

Я побачив вона йшла вниз.

Я кричав услід: «Я тебе дізнався!»

А в кафе Пушкіна немає.

Я стріляю з пістолета.

Де кохання в діамантових шипах

У золотих берегах.

А в кафе Пушкіна немає.

Я стріляю з пістолета.

Кожен шукає тут свою мрію.

Зірки світять і горять в пекло.

СОЛО

Ескалатор вгору везе мене.

Я побачив вона йшла вниз.

Я кричав услід: «Я тебе дізнався!»

А в кафе Пушкіна немає.

Я стріляю з пістолета.

Де кохання в діамантових шипах

У золотих берегах.

А в кафе Пушкіна немає.

Я стріляю з пістолета.

Кожен шукає тут свою мрію.

Зірки світять і горять в пекло.