Into Faith I Go - Pat Barrett

I’ve never been good at change

If I’m honest, it’s always scared me

But I can’t deny this stirring deep inside me

Now I know it’s time to stop resisting

'Cause I’m not getting any younger

Fear is a such a sad way to live a life

So face to the wind, I’m jumping out, I’m walking in

Every single thing You want to show me

To the ups and downs, the highs and lows

The taking in, the letting go

To tears and laughter, the great unknown

To the open journey, into faith, I go

Into faith, I go

Nobody said this would be easy

Anyone who did never went through anything painful

But faith is not some fragile thing that shatters when we walk through

something hard

So, we walk on whatever may come

To the ups and downs, the highs and lows

The taking in, the letting go

To tears and laughter, the great unknown

To the open journey, into faith, I go

Running like a child in an open field

Stepping off the edge, I’m facing all my fears

If this is what it feels like to be born again

I’ll be born again

So when I feel like giving up

When I feel like throwing it all away

I look back over my shoulder

And I can see Your goodness every single step that I have taken

And it beats like a drum

And it rings like a bell

And it sings like a choir

And it’s leading me on my way

Oh, You lead me on my way

To the ups and downs, the highs and lows

The taking in, the letting go

To tears and laughter, the great unknown

To the open journey, into faith, I go

Into faith, I go

Into faith, I go

Я ніколи не вмію змінюватись

Якщо чесно, мене це завжди лякає

Але я не можу заперечити, що це хвилювало глибоко всередині мене

Тепер я знаю, що настав час перестати чинити опір

Бо я не молодшаю

Страх — це сумний спосіб прожити життя

Тож обличчям до вітру я вистрибую, я заходжу

Усе, що ви хочете мені показати

До злетів і падінь, злетів і падінь

Прийняти, відпустити

До сліз та сміху, великого невідомого

У відкриту подорож, у віру, я йду

У віру я йду

Ніхто не казав, що це буде легко

Той, хто ніколи не переживав нічого болючого

Але віра — це не якась тендітна річ, яка руйнується, коли ми проходимо

щось важке

Отже, ми  йдемо за , що може статися

До злетів і падінь, злетів і падінь

Прийняти, відпустити

До сліз та сміху, великого невідомого

У відкриту подорож, у віру, я йду

Бігати, як дитина на відкритому полі

Зійшовши за межі, я стикаюся з усіма своїми страхами

Якщо це це як саме народитися заново

Я народжуся знову

Тож коли я хочу здатися

Коли мені хочеться все викинути

Я озираюся через плече

І я бачу Твою доброту кожен крок, який я робив

І б’є, як барабан

І дзвонить, як дзвоник

І співає, як хор

І це веде мене на мому шляху

О, ти ведеш мене в дорогу

До злетів і падінь, злетів і падінь

Прийняти, відпустити

До сліз та сміху, великого невідомого

У відкриту подорож, у віру, я йду

У віру я йду

У віру я йду