Чистилище - Pastor Napas

Йоу, эй, эй, это Pastor Napas, Оу-74

Эй, эй, эй

Лица искажены от боли

Куда ты полез со своей любовью?

Думаешь, кто-то ее здесь достоин?

Думаешь, каждый с мечом в руках воин?

Бьемся в агонии, бьемся до крови

В этой промозглой железобетонии

Трубы не переставая дымят

Как сохранить нам этот заряд,

Но стены все помнят и улица нас не забудет

Последний патрон в обойме, но где же достойные люди

И путь этот труден, не мир он принес нам, а меч

Я снова очнусь к полудню, среди разобранных рельс

Ты только прицелься прицелься (только прицелься)

Не выстрели жизнь в холостую

В честь дядюшки Парацельса, алхимия наживую

Я вою на бурю, вою на бурю, но что ей меня не услышать

Алхимия наживую, от страха съезжает крыша

Медленно дышим, вздымается плавно грудь

Дыхание тише и тише, нам только бы не уснуть

Пока падает ртуть, вместе с градусом твоего тела

Болезненно воспринимаем, мысли о вечном, праздной химерой

Где-то в чистилище для наших душ

Мы ждем когда же выпадет куш

Это зона — любимая дочь слепого закона (зона, зона)

Иконы плачут за наши дела- это значит пропащие наши тела

На черных каретах едет братва

Храни вас Бог, храни вас Бог

Черна как смерть земля, что дает нам жизнь

Сколько впитала в себя мать, сколько костей лежит

Нам все не надо понимать дух благодать стяжи

Чтоб стало легче жить (стало легче жить)

Следуй за лидером в бездну, лики святых забыты

Смотрел ли ты взглядом трезвым, на истину, что избита

Дрожь, отпуская вожжи, кони рвутся в карьер так рьяно

Может мы еще можем, быть как есть без изъяна

Души в поисках лучшего, несут свое бренное тело

Нам бы чего-то получше, яблоко с ядом поспело

Знания множат печаль

В попытках найти в себе внутренний смысл

Правда будет тебя огорчать, это все для того, чтобы ты изменился

Йоу, ей, ей, це Pastor Napas, Оу-74

Гей, гей, гей

Особи спотворені від болю

Куди ти поліз зі своїм коханням?

Думаєш, хтось її тут гідний?

Думаєш, кожен із мечем у руках воїн?

Б'ємося в агонії, б'ємось до крові

У цій вогкій залізобетонії

Труби не перестаючи димлять

Як зберегти нам цей заряд,

Але стіни все пам'ятають і вулиця нас не забуде

Останній патрон в обоймі, але де гідні люди

І шлях цей важкий, не мир він приніс нам, а меч

Я знову очнуся до полудня, серед розібраних рейок

Ти тільки прицілься прицілься (тільки прицілься)

Не вистріли життя в холосте

На честь дядечка Парацельса, алхімія наживу

Я вою на бурю, вою на бурю, але що їй мене не почути

Алхімія наживу, від страху з'їжджає дах

Повільно дихаємо, здіймається плавно груди

Дихання тихіше і тихіше, нам тільки не заснути

Поки падає ртуть, разом із градусом твого тіла

Болісно сприймаємо, думки про вічне, пусту химеру

Десь у чистилищі для наших душ

Ми чекаємо коли вже випаде куш

Це зона — улюблена дочка сліпого закону (зона, зона)

Ікони плачуть за наші справи- це значить зниклі наші тіла

На чорних каретах їде братва

Бережи вас Бог, бережи вас Бог

Чорна як смерть земля, що дає нам життя

Скільки ввібрала в себе мати, скільки кісток лежить

Нам все не треба розуміти дух благодати стяжі

Щоб стало легше жити (стало легше жити)

Іди за лідером у безодню, лики святих забуті

Дивився чи ти поглядом тверезим, на істину, що побита

Тремтіння, відпускаючи віжки, коні рвуться в кар'єр так завзято

Може ми ще можемо, бути як є без вади

Душі в пошуках кращого, несуть своє тлінне тіло

Нам би чогось кращого, яблуко з отрутою встигло

Знання множать смуток

У спробах знайти в собі внутрішній сенс

Правда буде тебе засмучувати, це все для того, щоб ти змінився