История любви - Пара Нормальных

За закатом и восходом свет любви, как время года,

Тает снегом и слезами, громким громом между нами.

Я скучаю, я мечтаю, но ты молчишь и не замечаешь,

Как любовь мою сжигаешь ты.

История любви, как два крыла, меня ты позови в свои объятия.

Я тихо прошепчу: "Люблю тебя" в ночи.

История любви, как два крыла, меня ты позови в свои объятия.

Я тихо прошепчу: "Люблю тебя" в ночи.

Как цветок, как расстояние, я взываю к подсознанию.

Трепет сердца, ложь — как истина, но взлетает в небо птицею.

Я скучаю, я мечтаю, но ты молчишь и не замечаешь,

Как любовь мою сжигаешь ты.

История любви, как два крыла, меня ты позови в свои объятия.

Я тихо прошепчу: "Люблю тебя" в ночи.

История любви, как два крыла, меня ты позови в свои объятия.

Я тихо прошепчу: "Люблю тебя" в ночи.

Между нами годы странствий, между нами пропасть счастья,

Между нами боль и радость, я молюсь, мне это так надо.

За закатом и восходом свет любви, как время года,

Только время не жалеет нас.

История... История....

История любви, как два крыла, меня ты позови в свои объятия.

Я тихо прошепчу: "Люблю тебя" в ночи.

За заходом і сходом світло любові, як пора року,

Тане снігом та сльозами, гучним громом між нами.

Я сумую, я мрію, але ти мовчиш і не помічаєш,

Як кохання моє спалюєш ти.

Історія кохання, як два крила, мене ти поклич у свої обійми.

Я тихо прошепчу: "Люблю тебе" вночі.

Історія кохання, як два крила, мене ти поклич у свої обійми.

Я тихо прошепчу: "Люблю тебе" вночі.

Як квітка, як відстань, я закликаю до підсвідомості.

Тремтіння серця, брехня — як істина, але злітає в небо птахом.

Я сумую, я мрію, але ти мовчиш і не помічаєш,

Як кохання моє спалюєш ти.

Історія кохання, як два крила, мене ти поклич у свої обійми.

Я тихо прошепчу: "Люблю тебе" вночі.

Історія кохання, як два крила, мене ти поклич у свої обійми.

Я тихо прошепчу: "Люблю тебе" вночі.

Між нами роки мандрівок, між нами прірва щастя,

Між нами біль і радість, я молюся, це мені так треба.

За заходом і сходом світло любові, як пора року,

Тільки час нас не шкодує.

Історія... Історія.

Історія кохання, як два крила, мене ти поклич у свої обійми.

Я тихо прошепчу: "Люблю тебе" вночі.