Nadciśnienie - Paluch, DJ VaZee

Rozbity doszczętnie jak odłamki pustej flaszki

Jak dziecko, czyszczące ściany z fragmentów swej matki

Tu gdzie życie ziom to nigdy nie było poop

Pozytywne myśli już od szczyla, zmielone na proch

Chcesz czułości od rodzica?

ziomek nie w tych czasach

Domowe ciepło ogniska, od tępa życia przygasa

Rośnie ciśnienie jak prasa, rośnie najniższa kasta

Szczęście krzyczy na antenie, na ukrytych pasmach

Przeżyć jesień i zimę, odłożyć hajs na ferie

Nowe buty przymierz, bo mama dostała premie

To rzeczywistość, witam cię w realnym świecie

Słuchasz tego z kompa, robię ci do sieci przeciek

Mielizna uczuć, ludzie sukcesu płyną jachtem

Obok płynie pytanie, kim są tak naprawdę

Nie jestem z wyższych sfer, mam kontakt ze światłem

Od małolata na emocje znajduję swój patent

To co mnie tworzy to wiersza pokój za dniem

Choć odpuściłem, nocy przytulny schron

Tam gdzieś pomiędzy, złością a kochaniem

Gdy znowu tonę, ty podajesz mi dłoń.

To co mnie tworzy to wiersza pokój za dniem

Choć odpuściłem, nocy przytulny schron

Tam gdzieś pomiędzy, złością a kochaniem

Gdy znowu tonę, ty podajesz mi dłoń

Dziewczyny mają wizję, że będą jak Kardashian

Zmulone tracą życie, na mecie gdzieś po blantach

Ich ziomki wierzą wspólnie, że będą kurwa trap stars

Zmuloni tracą życie, na mecie gdzieś po blantach

Znam ten schemat bo, ten świat znałem najlepiej

Czasy gdzie wszystko to ściema, tylko siła i bekiel

Części zamienne nic nie zmienią, jak nie zmienisz siebie

Droga ucieczki nie ma mety, dzisiaj jestem pewnie

Zło we fraku z elegancją rozdaje szczęście

Dobro z prawdą dzielą miedzy sobą, resztki

Ludzie uprzejmie, dla kurew robią przejście

Chory rozsądek idzie na koniec kolejki

Jeśli istnieję, to dzięki bogu za mych ludzi

Chociaż jak wszędzie, tu tez nie brakuje fałszu

Jeśli ktokolwiek, będzie chciał w życiu nabrudzić

Pamiętaj jestem z tobą byku, twój ziomek paluch

To co mnie tworzy to wiersza pokój za dniem

Choć odpuściłem, nocy przytulny schron

Tam gdzieś pomiędzy, złością a kochaniem

Gdy znowu tonę, ty podajesz mi dłoń

To co mnie tworzy to wiersza pokój za dniem

Choć odpuściłem, nocy przytulny schron

Tam gdzieś pomiędzy, złością a kochaniem

Gdy znowu tonę, ty podajesz mi dłoń

Розбився на землю, як уламки порожньої пляшки

Як дитина очищає стіни від маминих осколків

Тут де життя, чувак, ніколи не було корму

Позитивні думки від сечі, перетерті в порох

Хочеш ласки від батьків?

друже не в ці часи

Від нудного життя тьмяніє домашнє тепло вогню

Тиск підвищується, як прес, піднімається нижча каста

Щастя кричить в ефірі, на прихованих смугах

Відчуйте осінь і зиму, заощаджуйте гроші на свята

Приміряйте нове взуття, бо мама отримала бонуси

Це реальність, ласкаво просимо в реальний світ

Ви слухаєте це з комп'ютера, я просочую вас в мережу

Косяка почуттів, успішні люди пливуть на яхті

Далі постає питання, хто вони насправді

Я не з вищого суспільства, я контактую зі світлом

Я знайшов свій патент на емоції з підліткового віку

Мене створює вірш «Спокій вдень».

Хоча я здався, затишний притулок на ніч

Десь між гнівом і любов'ю

Коли я знову потону, ти дай мені руку.

Мене створює вірш «Спокій вдень».

Хоча я здався, затишний притулок на ніч

Десь між гнівом і любов'ю

Коли я знову потону, ти дай мені руку

У дівчат є бачення, що вони будуть схожими на Кардашьян

Мутні гублять життя, на фініші десь після тупів

Їхні рідні вірять, що вони стануть зірками-пастками

Змулоні втрачають життя, на фініші десь після притуплення

Я знаю цю закономірність, тому що знаю цей світ найкраще

Часи, коли все це фейк, тільки сила і відрижка

Запчастини нічого не змінять, якщо ви не зміните самі

Сьогодні я впевнений, що шляху втечі немає кінця

Зло у фраку роздає щастя з елегантністю

Вони діляться між собою добром і правдою, залишками

Люди доброзичливі, вони роблять перехід для повій

Хворе почуття доходить до кінця рядка

Якщо я існую, то слава Богу за мій народ

Хоча, як і скрізь, фальші теж не бракує

Якщо хтось хоче забруднитися в житті

Пам'ятай, що я з тобою, бик, твій дружок великий палець ноги

Мене створює вірш «Спокій вдень».

Хоча я здався, затишний притулок на ніч

Десь між гнівом і любов'ю

Коли я знову потону, ти дай мені руку

Мене створює вірш «Спокій вдень».

Хоча я здався, затишний притулок на ніч

Десь між гнівом і любов'ю

Коли я знову потону, ти дай мені руку