Landmine. - Painted Thin

I made it through another day.

I pat myself on the back.

But I carry this with me still: the sight of the blood in the drawer of ever

retail workers till.

But I’ve read of the bruised,

beaten face of a Burmese friend.

Gang-raped with the contents of her uterus bare.

It’s not a photo layout that I’ve ever seen wraped

in the pages of a Pepsi-Cola promotional magazine.

Some days I can do it.

Walk in to any store and hand

my money to a peer in some demeaning uniform.

It’s thoise ominous three words that stare back at me from the bottom of a glass and the tags that taunt

me from the back of every piece of clothing I have.

And this soldier wiping blood from his shirt in the

Buramese sun laughes because the coins that I abandoned,

they are weighing down the pant pocket that this economic

partnership has bought.

I made it through another day.

I pat myself on the back.

But I carry this with me still: The sight of a blood soaked Buramese soldier

and the full mall parking lot that’s funding him.

Я пережив ще один день.

Я погладжую себе по спині.

Але я все ще ношу це з собою: вид крові в шухляді колись

роздрібні працівники кас.

Але я читав про синці,

побите обличчя бірманського друга.

Групове зґвалтування з оголеним вмістом її матки.

Це не макет фотографій, який я коли-небудь бачив загорнутим

на сторінках рекламного журналу Pepsi-Cola.

Кілька днів я можу це зробити.

Зайдіть в будь-який магазин і рукою

мої гроші однолітку в принизливій формі.

Це три зловісні слова, які дивляться на мене з дна склянки, і теги, які глузують

мене зі спини кожного предмета одягу, який у мене є.

І цей солдат витирає кров зі своєї сорочки в 

Бурамське сонце сміється, тому що монети, які я кинув,

вони обтяжують кишеню штанів, що це економічно

партнерство купило.

Я пережив ще один день.

Я погладжую себе по спині.

Але я все ще ношу це з собою: вид закривавленого бурамського солдата

і повну автостоянку торгового центру, яка його фінансує.