Been Afraid - P.O.S

Yeah, million-dollar baby girl in the lower-middle class

With a Maglite right beneath her pillow

And no, she’s never been a boxer by choice

She’s known to act oak, he’ll never catch her a willow, nuh-uh

She the calm type, you see the small scars

Creeping down her arm, peeking from her rolled sleeves, right?

She keeps him weak in the knees but she out stay out of sight

And when that school bell rings, it’s goodnight

Or might as well be, he never sees her around

But he looks, for weeks now he’s been maybe tomorrow

But he’s shook, he sees them bruises and he needs to please her

Plus he don’t wanna go home either, gives her a look

They pass, copies down a poem from a schoolbook

Gives it to her after hesitation, whoops his ass

She took it fast, lost like all sensation in her hands

Then braces herself gracefully, sturdy where she stands

On some humble mumbling, pass the words, fumbling

Nothing discouraging, just nerves, drumming up the courage

Something bout skylines or bike rides or riverbeds

Something, something that he read

It caught her right beneath the armor

Cauterized thought of any blunt forced trauma

Ain’t no way that he could harm her

When the curse leave a shell like a snake with fresh scales

Some people seem to call that home, but some souls roam

Keep riding till the cycle is broke

We ain’t got to go through nothing alone

When the curse leave a shell like a snake with fresh scales

Some people seem to call that home, but some souls roam

Keep riding till the cycle is broke

We ain’t got to go through nothing alone

She’s in the weather, the whole storm

Hugging on her prince, his hands to skin warm

Quick out the door, no note, no forlorn

Cause all they heard was «Papa don’t hit me no more»

But they couldn’t seem to keep the swelling down

How they regretting ever letting out this third child born

But things are getting better now, yeah cozy sweater now

With her thumbs through the holes in her sleeves worn down

And the boy similar, noise minimal, toy criminal

Joy simple when someone’s found it in you

Somehow it boost the individual, that bluish hue is mutual

They make love gently, so aware of each other’s bruises

And sorta scared they can lose this

Trust, bury the blues somewhere it won’t bear roots

But is this boy where the truth is?

She’s spooked, see fruit never seem to fall far from the useless

Branch that it’s attached to

And quacks say if he’s beat up, he’s bound to smack you

She’s down to step back now, if he ever got loud

She couldn’t be proud of whatever she might do

But it’s the first time she ever felt touch

That didn’t bring her to hush like something was being done to her

That unscrews her, she loosens with the booze

Her hinge can stay bent addressing her dude’s wounds

Regressing to bedrooms where fools ignored «don't»

He’s not one of them tools that screws, nuts and bolts

And she know that.

(She know that) and she know that

But she holds back and she hope that he see the way she flinch

Cause it’s knee-jerk to brace for attack

Even if he’s only rubbing her back

I mean, and even if it’s like the deck has been stacked

It’s not an act, he’s really loving her back (hold your heart up)

Never raise your hand, she says that with a grownup’s voice

I’m yours now, just like a child

Please don’t be scared now, it clicks

A piece finally fits, I love you

They said that with their lips

Never raise your hand, he says that with a grownup’s voice

I’m yours now, just like a child

Please don’t be scared now, it clicks

A piece finally fits, I love you

When the curse leave a shell like a snake with fresh scales

(Never raise your hand, she says that with a grownup’s voice)

Some people seem to call that home, but some souls roam

(I'm yours now, just like a child)

Keep riding till the cycle is broke

(Please don’t be scared now, it clicks)

We ain’t got to go through nothing alone

(A piece finally fits, I love you)

When the curse leave a shell like a snake with fresh scales

Some people seem to call that home, but some souls roam

Keep riding till the cycle is broke

We ain’t got to go through nothing alone

Так, дівчинка за мільйон доларів із нижчого середнього класу

З маглітом прямо під подушкою

І ні, вона ніколи не була боксеркою за власним бажанням

Вона, як відомо, грає дуба, він ніколи не впіймає її за вербу, ну-у-у

Вона спокійного типу, ви бачите маленькі шрами

Сповзає по руці, визирає з її закочених рукавів, правда?

Вона тримає його слабким у колінах, але тримається поза полем зору

А коли пролунає шкільний дзвінок, на добраніч

Або, можливо, він ніколи не бачить її поруч

Але, схоже, він уже кілька тижнів, можливо, завтра

Але він потрясений, він бачить у них синці, і йому потрібно догодити їй

Крім того, він також не хоче йти додому, кидає на неї погляд

Вони передають, переписують вірш зі шкільного підручника

Після вагань дає їй, хлюпає дупою

Вона швидко схопила це, втратила, як усі відчуття в руках

Потім граціозно скріплюється, міцно, де вона стоїть

Скромно бурмочучи, передавайте слова, намацуючи

Нічого не бентежить, лише нерви, які набирають мужності

Щось про горизонти, велосипедні прогулянки чи русла річок

Щось, щось, що він читав

Це зачепило її прямо під броню

Припікаюча думка про будь-яку тупу насильницьку травму

Він не може заподіяти їй шкоди

Коли прокляття залишить панцир, як змія, зі свіжою лускою

Деякі люди, здається, називають це домівкою, але деякі душі бродять

Продовжуйте їздити, доки цикл не перерветься

Нам не потрібно пережити нічого поодинці

Коли прокляття залишить панцир, як змія, зі свіжою лускою

Деякі люди, здається, називають це домівкою, але деякі душі бродять

Продовжуйте їздити, доки цикл не перерветься

Нам не потрібно пережити нічого поодинці

Вона в погоді, цілий шторм

Обіймає свого принца, його руки тепліють до шкіри

Швидко виходьте за двері, ні замітка, ні занедбаність

Тому що все, що вони почули, було «Тато, не бий мене більше»

Але вони, здається, не могли стримати набряк

Як вони шкодують, що випустили на світ цю третю дитину

Але зараз все налагоджується, так, зараз затишний светр

Із великими пальцями крізь отвори в рукавах

І хлопчик схожий, шум мінімальний, іграшковий злочинець

Радість проста, коли хтось знайшов її в тобі

Якимось чином це підвищує особистість, цей блакитний відтінок взаємний

Вони м’яко займаються любов’ю, тому помічають синці один одного

І дуже бояться, що вони можуть це втратити

Повірте, поховайте блюз там, де він не дасть коріння

Але чи в цьому хлопчику правда?

Вона налякана, бачиш, що фрукти ніколи не падають далеко від марності

Відділення, до якого він приєднаний

А шарлатани кажуть, якщо його поб’ють, він обов’язково вдарить вас

Вона готова відступити, якщо він колись стане голосним

Вона не могла пишатися тим, чим би вона не займалася

Але це перший раз, коли вона відчула дотик

Це не змусило її замовкнути, ніби з нею щось роблять

Що відкручує її, вона розслабляється з випивкою

Її петля може залишатися зігнутою, завдаючи рани її чувака

Повернення до спалень, де дурні ігнорують «не»

Він не з тих інструментів, які закручують гвинти, гайки та болти

І вона це знає.

(Вона це знає) і вона це знає

Але вона стримається і сподівається, що він побачить, як вона тремтить

Тому що підготуватися до атаки – це ривок

Навіть якщо він лише потирає її спину

Я маю на увазі, і навіть якщо наче колода була складена

Це не вчинок, він справді любить її назад (тримайте своє серце вище)

Ніколи не піднімайте руку, вона каже це дорослим голосом

Тепер я твоя, як дитина

Будь ласка, не лякайтеся зараз, воно клацає

Нарешті шматок підходить, я люблю тебе

Вони сказали це своїми губами

Ніколи не піднімайте руку, він скаже це голосом дорослого

Тепер я твоя, як дитина

Будь ласка, не лякайтеся зараз, воно клацає

Нарешті шматок підходить, я люблю тебе

Коли прокляття залишить панцир, як змія, зі свіжою лускою

(Ніколи не піднімайте руку, вона каже це дорослим голосом)

Деякі люди, здається, називають це домівкою, але деякі душі бродять

(Тепер я твоя, як дитина)

Продовжуйте їздити, доки цикл не перерветься

(Будь ласка, не лякайтеся зараз, воно клацає)

Нам не потрібно пережити нічого поодинці

(Нарешті шматок підходить, я люблю тебе)

Коли прокляття залишить панцир, як змія, зі свіжою лускою

Деякі люди, здається, називають це домівкою, але деякі душі бродять

Продовжуйте їздити, доки цикл не перерветься

Нам не потрібно пережити нічого поодинці