Obscene - Over The Ocean

When I said your name, I

made it obscene.

Your beautiful name,

the name that sounds like cool water,

was a curse in my mouth.

I meant to

say it like light on the edges of clouds,

but it came out filthy.

Believe me I

thought about it.

I thought about it,

and I decided I would never say your

name again.

But I couldn’t do it.

Because the time you said my name,

you made it sound like it never

sounded before.

You made it sound

like the day the azaleas bloom.

After

the rain, when the colors are so bright,

and the birds fly in and out of the

bushes, that’s what you called me.

So

here I am, putting the perfect word in

a rusty can to drag behind me.

I rattle

and clang, and even whisper when I

have to, just hoping you’ll say it again.

I know the curtain was torn

but there is still

this veil

of skin

and bone

that divides

you and me

Коли я вимовив твоє ім’я, я

зробив це непристойним.

Твоє прекрасне ім'я,

назва, яка звучить як прохолодна вода,

було прокляттям у моїх устах.

я хотів

скажи це як світло на краї хмар,

але це вийшло брудним.

Повір мені я

думав про це.

Я подумав про це,

і я вирішив ніколи не скажу твій

знову ім'я.

Але я не міг це зробити.

Тому що коли ти сказав моє ім’я,

ви зробили так, ніби це ніколи не звучало

звучав раніше.

Ви зробили це звучним

як день, коли азалія цвіте.

Після

дощ, коли кольори такі яскраві,

і птахи прилітають і вилітають з 

кущі, так ти мене назвав.

Так

ось я вставляю ідеальне слово

іржаву банку, щоб тягнути за мною.

Я брязкаю

і брязкіт, і навіть шепочу, коли я

треба, просто сподіваючись, що ви скажете це ще раз.

Я знаю, що завіса порвалася

але є ще

ця вуаль

шкіри

і кістка

що розділяє

ти і я