Перезимуем - otnose.

Эти песни о том, как

Мне весело, плохо

Мне весело, плохо

Мне весело, плохо

Мне весело

Давай без уменьшительно-ласкательных

Вино марает скатерти, это не те розы

Я накрываюсь одеялом обстоятельств

Ты хотела бы сказку, получила, по Берроузу

Я бы хотел помягче, но и так

Я плавлюсь, вместо того, чтоб гореть поярче

И хаос в голове — высшая степень порядка,

Но почему ты говоришь, что все не в порядке?

Это неправда

Пытаюсь доказать лишь себе, что соврать не сумел бы,

Но на первом же доводе, к сожалению

Я опять натыкаюсь на те же грабли

Как глупо

Спираль вьётся лестницей в подземелья

В место, где нет людей, и

Где есть лишь мои сомнения

Им хотелось бы съесть меня поскорее

Я не боюсь, честно

Бояться поздно, неинтересно

Ты знаешь

Я не умею оправдывать ожидания

И оправдываться не люблю

Засекай

Время до момента, когда тут закончится

Пленка, каждый кадр

Пошевели угли, если в нашей комнате

Июль ощущается, как декабрь

Ты сбей меня с ног, и хуже не будет

Ведь

Статуи, будто люди

Где море уж не волнуется

Согрей меня болью — перезимуем

Под пледом из поцелуев

Под снегом прямо на улицах

Рыцарство — мусор

Каждое несказанное слово я, как трус

Просто выплюну в музыку

Я войду во вкус, поломаю все — и вся искренность станет Безвкусной и чёрствой

Все перейдёт в математический расчёт

Причинять боль — это функция

С переменным успехом

И, по правде ведь, милая, ты не при чем здесь

Я смешон и лишён достоинств

Это цикл, чтоб строить, ломать и строить

Ломать и строить, ломать — издевка

Над всеми.

не знаю других историй

И других концепций

Забери у меня все.

забери моё горящее сердце

Оно не справилось ни с чем — это говорит о том

Что цена ему — не меньше бесценка

Самый главный мой цензор

Не подбираю слов, подбираю только дрянь

И всаживаю в характер

Я не нашел оправданий всему хаосу,

Но ты говоришь, что все-все в порядке

Ты говоришь, что все-все по правде

Меня шатает, будто мост на веревках

Мозг устает, и больше никто не возьмет

На себя эту функцию пилота — держи штурвал

Весело — плохо

Весело — плохо

Весело — плохо

Весело — плохо

Весело — плохо

Весело — плохо

Ты сбей меня с ног, и хуже не будет

Ведь

Статуи, будто люди

Где море уж не волнуется

Согрей меня болью — перезимуем

Под пледом из поцелуев

Под снегом прямо на улицах

Ці пісні про тому, як

Мені весело, погано

Мені весело, погано

Мені весело, погано

Мені весело

Давай без зменшувально-пестливих

Вино марить скатертини, це не те троянди

Я накриваюся ковдрою обставин

Ти хотіла би казку, отримала, за Берроузу

Я би хотів пом'якше, але і так

Я плавлюся, замість того, щоб горіти яскравіше

І хаос у голові — найвищий ступінь порядку,

Але чому ти кажеш, що все не в порядку?

Це не правда

Намагаюся довести лише собі, що збрехати не зумів би,

Але на першому же доводі, на жаль

Я знову натикаюся на ті ж граблі

Як нерозумно

Спіраль в'ється сходами в підземелля

Замість, де немає людей, і

Де є лише мої сумніви

Їм хотілося б з'їсти мене якнайшвидше

Я не боюся, чесно

Боятися пізно, нецікаво

Ти знаєш

Я не умію виправдовувати очікування

І виправдовуватися не люблю

Засікай

Час до моменту, коли тут закінчиться

Плівка, кожен кадр

Ворушили вугілля, якщо в нашій кімнаті

Липень відчувається як грудень

Ти збий мене з ніг, і гірше не буде

Адже

Статуї, ніби люди

Де море вже не хвилюється

Зігрій мене болем - перезимуємо

Під пледом з поцілунків

Під снігом прямо на вулицях

Лицарство — сміття

Кожне невимовне слово я, як боягуз

Просто виплюну в музику

Я увійду до смаку, поламаю все і вся щирість стане Несмачною і черствою

Все перейде в математичний розрахунок

Зачиняти біль - це функція

З перемінним успіхом

І, справді ж, люба, ти не до чого тут

Я смішний і позбавлений переваг

Це цикл, щоб будувати, ламати та будувати

Ламати і будувати, ламати — глузування

Над усіма.

не знаю інших історій

І інших концепцій

Забери у мене все.

забери моє серце

Воно не справилося ні з чем — це говорить про тому

Що ціна йому - не менше безцінка

Найголовніший мій цензор

Не підбираю слів, підбираю тільки погань

І всаджую в характер

Я не знайшов виправдань всьому хаосу,

Але ти говориш, що все-все в порядку

Ти кажеш, що все-все по правді

Мене хитає, ніби міст на мотузках

Мозок втомлюється, і більше ніхто не візьме

На себе цю функцію пілота — тримай штурвал

Весело — погано

Весело — погано

Весело — погано

Весело — погано

Весело — погано

Весело — погано

Ти збий мене з ніг, і гірше не буде

Адже

Статуї, ніби люди

Де море вже не хвилюється

Зігрій мене болем - перезимуємо

Під пледом з поцілунків

Під снігом прямо на вулицях