Медленный яд - ОТиДО

Припев:

Ты не моя, я потерял тебя навсегда.

Осадок в памяти, медленный яд.

В нас не останетсябольше тепла.

День ото дня мы бежим в никуда.

Чувства горят, с ними сердце дотла.

Больше не манит тот светлый маяк.

Скрыта в тумане звезда, что вела меня.

Ты не моя.

За окнами зима-холод и стужа,

я зажигаю внутри фонари, их город попозже потушит.

снежинки кружат,

мне напомнив бельё твоё в кружевах,

и видимо так суждено, что не твой и не суженый.

Я был зациклен на тебе, и в зрачках моих суженых

была лишь ты и вещества меня жутко так прущие,

почему именно ты, ведь таких была дюжина.

мне нужен тот океан, в который были погружены.

На ужин никотин и кофе, доза алкоголя.

мы с тобой больше не дружим.

знаю тебе, тоже больно.

голос простуженный ложится плотно на аккорды,

в этом нашёл себя, когда хотел тебя не помнить.

Затяну потуже кросы и выйду из дома

до родного района, что до боли знакомый,

всё станет лучше, но наверно не сегодня.

Наши дороги разошлись, и я падаю в кому.

Припев.

Останови меня, моя милая.

я на грани безумия.

располовинили зимы синие,

ветры сильные остатки тепла.

Ночью не спим вместе,

хочешь — возьми сердце,

больше нет сил верить

в то, что любовь греет.(2х)

Впустую трачу время.

снова не знаю где ты.

между нами километры, нервы, стены.

ветренное сердце, разобьётся на осколки,

если мы не будем вместе,

я искал тебя так долго.

Припев.

Приспів:

Ти не моя, я втратив тебе назавжди.

Осад у пам'яті, повільна отрута.

У нас не залишиться більше тепла.

Щодня ми біжимо в нікуди.

Почуття горять, з ними серце вщент.

Більше не вабить той світлий маяк.

Прихована в тумані зірка, що вела мене.

Ти не моя.

За вікнами зима-холод і стужа,

я запалюю всередині ліхтарі, їх місто пізніше загасить.

сніжинки кружляють,

мені нагадавши білизну твою в мереживах,

і мабуть так судилося, що не твій і не наречений.

Я був зациклений на тебе, і в зіницях моїх суджених

була лише ти і речовини мене страшенно так пруть,

чому саме ти, адже таких була дюжина.

мені потрібен той океан, в який були занурені.

На вечерю нікотин і каву, доза алкоголю.

ми з тобою більше не дружимо.

знаю тобі, теж боляче.

голос застуджений лягає щільно на акорди,

у цьому знайшов себе, коли хотів тебе не пам'ятати.

Затягну тугіше кроси і вийду з дому

до рідного району, що до болі знайомий,

все стане краще, але напевно не сьогодні.

Наші дороги розійшлися, і я падаю в кому.

Приспів.

Зупини мене, моя люба.

я на грані божевілля.

розполовинили зими сині,

вітри сильні залишки тепла.

Вночі не спимо разом,

хочеш — візьми серце,

більше немає сил вірити

в те, що любов гріє. (2х)

Марно витрачаю час.

знову не знаю де ти.

між нами кілометри, нерви, стіни.

вітряне серце, розіб'ється на уламки,

якщо ми не будемо разом,

я шукав тебе так довго.

Приспів.