Ballada a senki fiáról - Ossian

Mint nagy kalap, borult reám a kék ég

És hû barátom egy akadt, a köd

Rakott tálak közt kivert az éhség

S halálra fáztam rõtt kályhák elõtt

Amerre nyúltam, csak cserepek hulltak

S szájam széléig áradt már a sár

Utam mellett a rózsák elpusztultak

S lehelletemtõl megfakult a nyár

Csodálom szinte már a napvilágot

Hogy néha még rongyos vállamra süt

Én, ki megjártam mind a hat világot

Megáldva és leköpve mindenütt

A matrózkocsmák mélyén felzokogtam

Ahogy a temetõkben nevetek

Enyém csak az, amit a sárba dobtam

S mindent megöltem, amit szeretek

A gyõztes ég így fektette rám sátrát

A harmattól kék lett a homlokom

S így kergettem Istent, aki hátrált

S a jövendõt, mely az otthonom

Csodálom szinte már a napvilágot

Hogy néha még rongyos vállamra süt

Én, ki megjártam mind a hat világot

Megáldva és leköpve mindenütt

S bár nincs hazám, borom, se feleségem

És lábaim között a szél fütyül

Lesz még pénzem, biztosan remélem

Hogy egy nap nékem minden sikerül

(Szóló)

Csodálom szinte már a napvilágot

Hogy néha még rongyos vállamra süt

Én, ki megjártam mind a hat világot

Megáldva és leköpve mindenütt

Csodálom szinte már a napvilágot

Hogy néha még rongyos vállamra süt

Én, ki megjártam mind a hat világot

Megáldva és leköpve mindenütt

Як великий капелюх, синє небо впало на мене

А мого вірного друга був туман

Голод розвішують між запіканок

А перед вогнищами замерз до смерті

Куди б я не дійшов, тільки горщики падали

А багнюка вже текла до краю

По дорозі троянди були знищені

І літо зникло з мого подиху

Я майже милуюсь денним світлом

Що іноді сяє на моєму обшарпаному плечі

Я, який об’їздив усі шість світів

Скрізь благословенний і плюнутий

Я глибоко ридав у матросських шинах

Як я сміюся на цвинтарях

Моє якраз те, що я кинув у багнюку

І я вбив усе, що люблю

Ось так переможне небо накинуло на мене свій намет

Мій чоло посинів від роси

І я гнався за Бога, який відступив

І майбутнє, яке мій дім

Я майже милуюсь денним світлом

Що іноді сяє на моєму обшарпаному плечі

Я, який об’їздив усі шість світів

Скрізь благословенний і плюнутий

І хоча в мене немає ні країни, ні вина, ні дружини

І вітер свистить між моїми ногами

У мене ще будуть гроші, сподіваюся

Що колись у мене все вийде

(соло)

Я майже милуюсь денним світлом

Що іноді сяє на моєму обшарпаному плечі

Я, який об’їздив усі шість світів

Скрізь благословенний і плюнутий

Я майже милуюсь денним світлом

Що іноді сяє на моєму обшарпаному плечі

Я, який об’їздив усі шість світів

Скрізь благословенний і плюнутий