Chains Fall to Gravity - Orphaned Land

Awaken my sanity

Slavery falls to the ground

Chains fall to gravity

Truth can now be found

My freedom yet escapes me as if I am still in chains

The memory of servitude it somehow keeps me sane

Shadows — my enemy

Yet beyond them now I see

Fear lingered in me

Kept me from being free

Pierce the veil of solitude and turn away I must

Sand in the hour glass my time is up at last

Go forth and be all you can be

So you can see the path ahead

Let our voice guide you on

I feel only pain

But I know that everything shall pass

The end of the path that forever ignites

White light is blinding me

Robbing me of my sight

Somehow it sets me free

Calling me to unite

A spell upon me cast

Bringing the final light of a long awaited dusk

Blessed, you are the one

Who opened his eyes to light

Now go in peace

And step out of this maze

I thought that I’m insane

I always knew there has to be more than this

I am on my way out while you’re embracing the dark

When a messiah is born it’s like a late blooming of a flower

Rising in the netherworld

Waters of hope, falling on an orphaned land

No longer the slave

Now I roam onto the unknown

But as sure as my heart beats

I’m not afraid of the light

Пробуди мій розсудливість

Рабство падає на землю

Ланцюги падають під силу тяжіння

Тепер істину можна знайти

Моя свобода поки що вислизає від мене, ніби я все ще в ланцюгах

Спогад про рабство якось тримає мене в розумі

Тіні — мій ворог

Але тепер я бачу поза ними

Страх виник у мені

Утримав мене від свободи

Проткнути завісу самотності й відвернутись я мушу

Нарешті мій час закінчився

Ідіть і будьте ким, чим можете бути

Тож ви можете бачити шлях попереду

Дозвольте нашому голосу вести вас далі

Я відчуваю лише біль

Але я знаю, що все пройде

Кінець шляху, який назавжди запалюється

Біле світло засліплює мене

позбавляючи мене зору

Якимось чином це звільняє мене

Закликає мене об’єднатися

Заклинання на мене

Останнє світло довгоочікуваних сутінків

Благословенний, ти єдиний

Хто відкрив очі на світло

А тепер йдіть з миром

І вийдіть із цього лабіринту

Я думав, що я божевільний

Я завжди знав, що має бути більше, ніж це

Я виходжу, поки ти обіймаєш темряву

Коли месія народжується, це як пізно розпускається квітка

Зростання в потойбічному світі

Води надії, що падають на осиротілі землі

Більше не раб

Тепер я блукаю в невідоме

Але впевнено, як б’ється моє серце

Я не боюся світла