Стигма - orevo

Ваш костюмчик сидит на мне как влитой

Хоть бывает и тесно

Он мне давит на плечи порой,

Но раз вам так удобней — наверное всё верно

Если честно мне в нём трудно искать

То что я, наконец, назову своим местом

Вы выбираете историям ярлык

Не успевая их прочесть

Кажется, лишь один человек

Не уверен в том, кто я есть

Каждый из вас решит кто я такой

И жизнь намекнет «соответствуй»

Каждый раз моих сил не хватает на это

Или мне не дает моё

Сердце не даст обмануть себя

Оно не даст обмануть меня

Кажется, лишь один человек не уверен в том, кто я есть

Вы выбираете историям ярлык

Не успевая их прочесть

Кажется, лишь один человек

Не уверен в том, кто я есть

Ваш костюм сидить на мені як влитий

Хоча буває і тісно

Він мені тисне на плечі часом,

Але раз вам так зручніше — напевно все правильно

Якщо чесно мені в ньому важко шукати

Те, що я, нарешті, назву своїм місцем

Ви обираєте історіям ярлик

Не встигаючи їх прочитати

Здається, лише одна людина

Не впевнений у тому, хто я є

Кожен із вас вирішить хто я такий

І життя натякне «відповідай»

Щоразу моїх сил не вистачає на це

Або мені не дає моє

Серце не дасть обдурити себе

Воно не дасть обдурити мене

Здається, лише одна людина не впевнена в тому, хто я є

Ви обираєте історіям ярлик

Не встигаючи їх прочитати

Здається, лише одна людина

Не впевнений у тому, хто я є