Never - Ordain

Live for the present,

All the thoughts in my head,

Could have broken my silence,

But nothing was said.

I dwell in this sorrow,

Until the day it forgives,

A non-existent tomorrow,

Won’t let me forget.

These thoughts I portray are the easy way out,

When I come to terms, I look to the ground.

I gave my word and now I’m fighting my doubts,

Can’t find a reason and it’s killing me now.

Take all the times that I will never forget,

'Cause they will always be mine.

When I’m lost in myself while I’m looking away,

I’ll never leave them behind.

Pick up the pieces 'till it comes to an end,

Like a mind with no soul that won’t comprehend.

This voice has spoken the curtain has drawn,

My ways are broken and are yet to be born.

These thoughts I portray are the easy way out,

When I come to terms, I look to the ground.

I gave my word and now I’m fighting my doubts,

Can’t find a reason and it’s killing me now.

Take all the times that I will never forget,

'Cause they will always be mine.

When I’m lost in myself while I’m looking away,

I’ll never leave them behind.

Though the days miss your call,

While the silence stains I thought I heard you cry.

Just to know past this world lies more,

And one day well see through these troubled times.

We will meet again under the sky,

And we shall find the truth to life.

I’ve lost apart of me that I’ve misplaced,

It’s somewhere safe within my soul.

In you I will confide for life,

For life.

These thoughts I portray are the easy way out,

When I come to terms, I look to the ground.

I gave my word and now I’m fighting my doubts,

Can’t find a reason and it’s killing me now.

Take all the times that I will never forget,

'Cause they will always be mine.

When I’m lost in myself while I’m looking away,

I’ll never leave them behind.

Живи теперішнім,

Всі думки в моїй голові,

Міг порушити моє мовчання,

Але нічого не було сказано.

Я живу в цій печалі,

До того дня, коли воно пробачить,

Неіснуюче завтра,

Не дай мені забути.

Ці думки, які я зображую, є легким виходом,

Коли я приходжу до згоди, я дивлюся на землю.

Я дав своє слово, і тепер я борюся зі своїми сумнівами,

Не можу знайти причину, і зараз це мене вбиває.

Візьміть усі часи, які я ніколи не забуду,

Тому що вони завжди будуть моїми.

Коли я гублюся в собі, дивлячись убік,

Я ніколи не залишу їх позаду.

Збирай шматки, поки не закінчиться,

Як розум без душі, який не зрозуміє.

Цей голос промовив, завіса опущена,

Мої шляхи зламані і ще має народитися.

Ці думки, які я зображую, є легким виходом,

Коли я приходжу до згоди, я дивлюся на землю.

Я дав своє слово, і тепер я борюся зі своїми сумнівами,

Не можу знайти причину, і зараз це мене вбиває.

Візьміть усі часи, які я ніколи не забуду,

Тому що вони завжди будуть моїми.

Коли я гублюся в собі, дивлячись убік,

Я ніколи не залишу їх позаду.

Хоча дні сумують за твоїм дзвінком,

Поки тиша заплямує, мені здавалося, що я почув, як ти плачеш.

Просто щоб знати, минуле цього світу лежить більше,

І одного разу добре пережити ці неспокійні часи.

Зустрінемося ми знову під небом,

І ми знайдемо правду життя.

Я втратив частину себе, яку загубив,

Це безпечне місце в моїй душі.

Тобі я довірю все життя,

Для життя.

Ці думки, які я зображую, є легким виходом,

Коли я приходжу до згоди, я дивлюся на землю.

Я дав своє слово, і тепер я борюся зі своїми сумнівами,

Не можу знайти причину, і зараз це мене вбиває.

Візьміть усі часи, які я ніколи не забуду,

Тому що вони завжди будуть моїми.

Коли я гублюся в собі, дивлячись убік,

Я ніколи не залишу їх позаду.