Она - ОПРИХОД

я боюсь темноты, мой друг в тишине,

тебя заберу, говорила она.

и шептала она прекрасные сны,

подводя к окну успокаивала.

все сны собрал с собой, но багаж мой пуст,

глаза открывая — меньше вижу свет.

голова прижата к потолку, наверх везу свой груз,

все жду, когда толкнешь мой табурет.

я боюсь пустоты, в глубине далеко,

мой друг в тишине, говорила она.

все сны собрал с собой, но багаж мой пуст,

глаза открывая — меньше вижу свет.

голова прижата к потолку, наверх везу свой груз,

все жду, когда толкнешь мой табурет.

я боюся темряви, мій друг у тиші,

тебе заберу, казала вона.

і шептала вона прекрасні сни,

підводячи до вікна заспокоювала.

всі сни зібрав із собою, але багаж мій порожній,

очі відкриваючи - менше бачу світло.

голова притиснута до стелі, нагору везу свій вантаж,

все чекаю, коли штовхнеш мій табурет.

я боюся порожнечі, глибини далеко,

мій друг у тиші, говорила вона.

всі сни зібрав із собою, але багаж мій порожній,

очі відкриваючи - менше бачу світло.

голова притиснута до стелі, нагору везу свій вантаж,

все чекаю, коли штовхнеш мій табурет.