The Baying of the Hounds - Opeth

I hear the baying of the hounds in the distance

I hear them devouring

Pest-ridden jackals of the earth

Diabolical beasts and roaming the forests

In wait and constant protectors

Calling you to sit by his side

Your self-loathing image in his flesh

A revelation upon which you linger

His words are flies swarming towards the true insects

Feasting on buried dreams and spreading decay upon your skin

His eyes spew forth a darkness that cut through and paralyze

Casts light upon your secrets forced to confront your enemies

His mouth is a vortex sucking you into its pandemonium

Fools you with a helping hand of ashes reached out in false dismay

His body is a country, the cities lay dead beyond despair

Friends turned enemies unable to come clean

In a rising fog of reeking death

Everything you believed is a lie

Everyone you loved is a death-burden

So you take comfort in him and you are receptive to stark wishes

No longer struggling to declare your stand

You would inflict no harm to others

They are unaware and in a loop of futile events

You are everything, they are nothing

Drown in the deep mire with past desires

Beneath the mire, drown desire now with you

Drown in the deep mire with past desires

Beneath the mire, drown desire now with you

Lined up verses on dead skin

The tainted lips of a stranger resting upon hers

And I embrace bereavement

Everything beloved is shattered anyway

I would devote myself to anyone, I would accept any flaws

I am too weak to resist

Tension vibrating with horror, finding the outcast in my eyes

Pushing nerves on a puppet, endless poison in my veins

Clean intent now tainted with death

And so, cold touch now inhumane

Every waking hour awaiting a reverie to unfold

Louder by the minute

The baying of the hounds calling me back to my home

Я чую лай гончих вдалині

Я чую, як вони пожирають

Уражені шкідниками шакали землі

Диявольські звірі і бродять по лісах

На чеканні й постійні захисники

Закликає вас сісти біля нього

Ваш образ, що ненавидить себе, у його плоті

Відкриття, на якому ви затримуєтеся

Його слова — це мухи, що роїться до справжніх комах

Насолоджуючись похованими мріями та поширюючи гниття на своїй шкірі

Його очі вивергають темряву, яка прорізає й паралізує

Проливає світло на ваші таємниці, змушені протистояти вашим ворогам

Його рот — це вир, що втягує вас у свою скупість

Обманює вас рукою попелу, яка простягається у помилковому страху

Його тіло — країна, міста лежали мертві поза відчаєм

Друзі перетворилися на ворогів, які не можуть виправитися

У тумані, що підіймає смердючий запах

Все, у що ви вірили, — брехня

Усі, кого ти любив, — це тягар смерті

Тож ви знаходитеся в ньому й сприйнятливі до суворих побажань

Більше не намагайтеся заявити про свою позицію

Ви не завдасте шкоди іншим

Вони не знають і перебувають у петлі марних подій

Ти все, вони ніщо

Потонути в глибокому болоті з минулими бажаннями

Під болотом утопи бажання тепер разом із тобою

Потонути в глибокому болоті з минулими бажаннями

Під болотом утопи бажання тепер разом із тобою

Вишикувалися вірші на мертвій шкірі

Заплямлені губи незнайомця, що спочиває на її

І я приймаю втрату

Усе кохане все одно розбивається

Я б присвятив себе будь-кому, я б прийняв будь-які недоліки

Я занадто слабкий, щоб опиратися

Напруга вібрує від жаху, я знайшов ізгоя в моїх очах

Наштовхуючи нерви на маріонетку, нескінченна отрута в моїх венах

Чистий намір тепер заплямований смертю

І тому холодний дотик зараз нелюдський

Кожну годину неспання в очікуванні розгортання мрій

З кожною хвилиною голосніше

Лавка гончих, що кличе мене назад у мій дім