The Amen Corner - Opeth

White summer, so far I have gone to see you again

Hiding your face in the palm of your hands

Finding solace in the words I do despise

You snatch at every sound

And even though you believe that I am shackled within death

Memories are tainted with paleness

Crestfallen still, those eyes, empty like a barren well

It was the only task I would undertake

To reap the harvest that was mine

The seed that had sprung into a florid meadow

And left me helpless in your embrace

The bond we never spoke of, once stark and enticing

Now slowly smoldering to dust

The celestial touch, from grey to black

A fathomless void enclosing

Unwritten secrets beneath the cobwebs

I can not endure

And so I rose from my sleep

The moon turned away its face

Overture of the long, black night begins…

Something you said: «Eerie circles upon the waters»

Until now we have shared the same aura

My ashes within your hands

My breath in the sepulchral mound

You know that your night is my day

The final spark that blew life into me

The DEMON OF THE FALL

Біле літо, поки що я ходив до вас знову

Сховавши обличчя в долоні

Знаходжу розраду в словах, які я зневажаю

Ви хапаєте кожний звук

І навіть якщо ви вірите, що я закутий смертю

Спогади заплямовані блідістю

Ці очі спорожніли, як безплідна криниця

Це було єдине завдання, яке я взявся б

Щоб зібрати врожай, який був моїм

Насіння, яке зійшло на квітчастий луг

І залишив мене безпорадним у твоїх обіймах

Зв’язок, про який ми ніколи не говорили, колись яскравий і привабливий

Тепер повільно тліє в пил

Небесний дотик, від сірого до чорного

Бездонна порожнеча, що охоплює

Неписані таємниці під павутиною

Я не можу терпіти

І ось я встав із сну

Місяць відвернув своє обличчя

Починається увертюра довгої чорної ночі…

Щось ви сказали: «Жахливі кола над водами»

До цих пір у нас була одна аура

Мій попіл у твоїх руках

Мій подих у надгробному кургані

Ти знаєш, що твоя ніч — мій день

Остання іскра, яка вдунула в мене життя

ДЕМОН Падіння