Next of Kin - Opeth

Every morrow, every year

Choir of sounds

The final sorrow, so shed a tear

Someone dies within creation

Doubts in everlasting life

How to lie to one innocent child

You are loved, I’m execrated

You belong, I circle strife

Routine pathways in escape from the wild

We are left in a city all alone

In the breathing of ashes

On the earth, one second

Just a piece of meat in essence

Every morrow, every year

Choir of sounds

The final sorrow, so shed a tear

We are left in a city all alone

In the breathing of ashes

On the earth, one second

Just a piece of meat in essence

We are left in a world that’s burning

Crawling through embers to safety

And my name is next to last

Feast on famine and death on the broadcast

Finding friends in algorithms

Forgot the sound of my daughter’s voice

Please remind me of my emptiness

The hissing of machines lost rhythm

As death would give an interview

In a metropolitan holiness

I am outside waiting

Outside waiting

I am outside waiting

Outside waiting

Am I the last one of my kind

Who’s afraid of dying?

But I would perish to save a child

And give all I can for love

It seems I might have reconciled

Even if my destiny’s lying

For the ones I hold dear I hold close

And force my way through the ether

Щозавтра, щороку

Хор звуків

Остання скорбота, тому пустіть сльозу

Хтось помирає всередині творіння

Сумніви у вічному житті

Як збрехати одній невинній дитині

Тебе люблять, я проклята

Ти належиш, я колю сварки

Звичайні шляхи втечі з дикої природи

Ми залишені в місті зовсім самі

У диханні попелу

На землі, одна секунда

По суті, просто шматок м’яса

Щозавтра, щороку

Хор звуків

Остання скорбота, тому пустіть сльозу

Ми залишені в місті зовсім самі

У диханні попелу

На землі, одна секунда

По суті, просто шматок м’яса

Ми залишені у світі, який горить

Повзучи крізь вугілля в безпеку

І моє ім’я поряд останнє

Святкуйте голодом і смертю в ефірі

Пошук друзів у алгоритмах

Забув звук голосу мої дочки

Будь ласка, нагадайте мені про мою порожнечу

Шипіння машин втратило ритм

Як смерть дала б інтерв’ю

У митрополичій святості

Я чекаю на вулиці

Надворі чекають

Я чекаю на вулиці

Надворі чекають

Я останній у своєму виді?

Хто боїться померти?

Але я б загинув, щоб врятувати дитину

І віддати все, що можу, заради любові

Здається, я міг би помиритися

Навіть якщо моя доля бреше

Для тих, кого я ціна, я тримаю близько

І пробиватися через ефір